Чуття і чутливість. Джейн Остин

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ кого ви говорите, добродійко? – спитав він, злегка червоніючи.

      – О! Ви чудово знаєте, про кого.

      – Я дуже шкодую, пані, – сказав полковник, звертаючись до леді Мідлтон, – що отримав цього листа саме сьогодні, він стосується справи, яка вимагає моєї негайної присутності в Лондоні.

      – В Лондоні! – вигукнула місіс Дженнінгс. – Але що вам робити там о цій порі року?

      – Мені надзвичайно сумно відмовлятися від такої приємної компанії, – продовжував він. – Тим більше, що, боюся, без мене вас до Вайтвелла не впустять.

      Для них усіх це був жахливий удар!

      – А якщо ви напишете записку економці, містере Брендоне? – засмучено спитала Маріанна. – Може, цього вистачить?

      Він похитав головою.

      – Ми мусимо їхати, хіба ж можна відкладати, коли все готово?! – вигукнув сер Джон. – Ви поїдете до Лондона тільки завтра, Брендоне, і не сперечайтеся!

      – Якби це було так легко! Та не в моїй владі відкласти поїздку навіть на день.

      – Ви хоча б трохи розповіли нам про цю справу, – сказала місіс Дженнінгс, – а ми б вирішили – можна її відкласти чи не можна.

      – Але ж ви затримаєтеся лише на шість годин, – зазначив Віллоубі, – якщо відкладете від’їзд до нашого повернення.

      – Я не можу дозволити собі втратити навіть одну годину…

      Елінор почула, як Віллоубі тихенько сказав Маріанні:

      – Є люди, які терпіти не можуть пікніків, і Брендон належить до них. Просто він боїться схопити нежить і тому вигадав цю історію, щоб не їхати. Готовий поставити п’ятдесят гіней, що лист він написав сам.

      – Аніскільки в цьому не сумніваюся, – відповіла Маріанна.

      – Мені давно відомо, Брендоне, – сказав сер Джон, – що вас, якщо вже ви прийняли рішення, не переконати! Але все одно – добре зважте! Міс Кері з сестричкою приїхали з Ньютона, троє сестер Дешвуд пройшли пішки всю дорогу від котеджу, а містер Віллоубі встав аж на дві години раніше звичайного – і все заради пікніка у Вайтвеллі.

      Полковник Брендон знову висловив свій жаль, що став причиною такого неприємного розчарування, але водночас запевнив, що вчинити інакше він не може.

      – Гаразд, а коли ж ви повернетеся?

      – Сподіваюся, як тільки ваші справи в Лондоні будуть закінчені, ми знову побачимо вас в Бартоні, – додала її милість. – А поїздку до Вайтвелла ми мусимо відкласти до вашого повернення.

      – Ви дуже люб’язні. Але поки що зовсім невідомо, коли я зможу повернутися, і тому я не можу щось обіцяти.

      – А! Він мусить повернутися і обов’язково повернеться! – скрикнув сер Джон. – Якщо до кінця тижня він не повернеться, то я подамся за ним сам!

      – Неодмінно, сер Джон, неодмінно! – підхопила місіс Дженнінгс. – Може, тоді ви і дізнаєтеся, що він від нас приховує.

      – Знаєте, я не люблю пхати носа в чужі справи. До того ж здається, що ця справа для нього не надто приємна.

      Слуга доповів, що коні полковника Брендона подані.

      – Ви СКАЧАТЬ