Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія - Отсутствует страница 15

СКАЧАТЬ брати Бернуллі й Лопіталь – вивчали свою науку за статтями Лейбніца, а не за книгами Ньютона.

      Лейбніц був дуже різнобічним ученим. Крім «безперервної» математики функцій і похідних, він дуже цікавився «дискретною» математикою. Почавши з винаходу вдалого арифмометра, Лейбніц невдовзі помітив особливу зручність двійкової системи числення для математичних машин. Він також розвив математичну логіку, перейшовши від словесних міркувань (силогізмів) Арістотеля до алгебричного обчислювання логічних висловлювань. Про це ще в XIV столітті мріяв Раймонд Луллій. Розвиваючи його ідеї, Лейбніц замислився над повною формалізацією людського мислення, над створенням «розумних машин». У своїх сподіваннях Лейбніц помилився – але щоб виявити його помилку, математикам ХХ століття довелося побудувати електронні комп’ютери та зрівняти їхню роботу з діяльністю людського мозку.

      Хрістіан Гюйгенс

      А Хрістіан Гюйгенс (1629–1695) мав чудове чуття в галузі математичної фізики: ним захоплювався навіть Ньютон, який жодного не вважав рівним собі за талантом. Тому в математичній оптиці Гюйгенс зумів перевершити і Ферма, і Ньютона. Він запропонував хвильову теорію світла, що більш вдало описувала природні явища (дифракцію й інтерференцію), ніж корпускулярна теорія Ньютона. У рамках своєї теорії Гюйгенс зробив чудове відкриття: кожна точка, збуджена хвилею, що проминає, сама стає джерелом таких самих хвиль. Цей принцип Гюйгенса й давній принцип Ферма (про рух світла по траєкторії найменшого часу) у ХХ столітті склали основу квантової фізики, злившись у єдиний принцип Фейнмана.

      Але для побудови повної математичної теорії світла Гюйгенсу забракло багатьох експериментальних результатів і ще однієї галузі математичного аналізу – теорії функцій комплексного змінного. Її відкрив Леонард Ейлер – найславетніший математик XVIII століття.

      Найновіші сторінки в математиці

      Леонарда Ейлера (1707–1783) часто називають ідеальним математиком XVII століття. Це був недовгий час Просвітительства, що вклинився між епохами жорстокої нетерпимості. Усього за шість років до народження Ейлера в Берліні була привселюдно спалена остання відьма. А через шість років після смерті Ейлера – в 1789 році – у Парижі спалахнула революція.

      Ейлеру пощастило: він народився в маленькій тихій Швейцарії, куди з усієї Європи приїздили майстри й учні, які не бажали витрачати дорогоцінний робочий час на цивільні смути або релігійні суперечки. Так переселилася в Базель із Голландії і родина Бернуллі: унікальне сузір’я наукових талантів на чолі із братами Якобом і Йоганном. Випадково юний Леонард потрапив у цю компанію й невдовзі став гідним членом базельської купки геніїв.

      Але коли вчені орлята підросли, з’ясувалося, що у Швейцарії бракує місця для їхніх гнізд. У далекій Росії, за задумом Петра I і за проектом Лейбніца, була заснована в 1725 році Петербурзька Академія наук. Російських СКАЧАТЬ