Побачити Алькор. Володимир Єшкілєв

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ з помпезною символікою. На стінах висіли великі портрети в золотих рамах. Серед зображених Лавр упізнав Симона Петлюру. На шиї у Головного отамана висіла блакитна стрічка з підвіскою у вигляді золотого циркуля.

      Свіритень перехопив його погляд і пояснив:

      – Це портрети колишніх Великих Майстрів. Ви напевно знаєте, що Петлюра був Провінційним Майстром України за часів Громадянської війни.

      – Ні, у школі нам про таке не розповідали, – посміхнувся Лавр. – А сам я масонами якось не цікавився. Упс.

      – Зараз не час для просвітницьких лекцій, – голос доглядача став ще скрипливішим. – І що ж ви хотіли, пане Грінченко, тут побачити? Зачинені двері?

      – Те, що я хотів, я побачив. А зараз я хочу намалювати план будівлі. Мені треба для звіту. План із розташуванням основних приміщень, входів, сходових кліток. Ви мені допоможете?

      – Спробуємо, – пообіцяв Корецький.

      Вони розклали на секретарському столі лист паперу і накреслили грубу схему.

      Лавр запитав:

      – Значить, у Храмі є лише два приміщення з обмеженим доступом, які обладнані сейфами, – кабінети Великого Майстра і Командора. Я вірно зрозумів?

      – Є ще сейф у підвалі, – повідомив брат Олександр. – Навіть не зовсім сейф, а така велика металева шафа. Ще є спеціальний сейф у готельному блоці, де мисливці зберігають зброю.

      – Спеціальний сейф для зброї?

      – Збройний сейф на чотири рушниці, – підтвердив Свіритень. – Зроблений на замовлення.

      – Що там тепер знаходиться?

      – Моя двостволка. Володимир «сайгу» забрав із собою.

      – Більше нічого?

      – Мисливський ніж, штук двадцять патронів, чехол, дві банки з пінкою, йоршики… А ще забув, там окремо лежить приціл. Цейсівський. І мій бінокль.

      – А що зберігається в підвальному сейфі? – Це питання Лавр адресував доглядачеві.

      – Не знаю.

      – А хто знає?

      – Офіційно там зберігаються ритуальні предмети для агап.

      – Для чого?

      – Для ритуальних братських вечер. Кожна регулярна вільномулярська робота закінчується такою вечерею. Вона називається агапою. Ключі від підвального сейфу має лише Великий Агапмейстер. Тобто той, кому за посадою доручено організовувати ці вечері.

      – А чому ви сказали, що не знаєте вмісту цього сейфу?

      – Тому що ніколи не бачив цього вмісту на власні очі. Якщо хтось декларує, що в сейфі лише столові прибори, скатертини і підсвічники, то не обов'язково, що воно справді так.

      – Логічно, – погодився Лавр.

      – Там хтось є, – повідомив Корецький, який дивився у вікно.

      – Де? – в один голос запитали Свіритень і Лавр.

      – Біля моєї машини. Там хтось стоїть.

      Розділ 6

      Мармурі тої ночі снилися страшні сни. Вона тікала від цілого загону переслідувачів СКАЧАТЬ