Маленькі жінки. II частина. Луиза Мэй Олкотт

Чтение книги онлайн.

      Увійшла Емі, абсолютно спокійна й чарівно люб’язна по відношенню до своєї єдиної гості, котра стримала обіцянку і все-таки приїхала. Інші члени сім’ї, володіючи акторськими здібностями, так само добре зіграли свої ролі, й панна Еліот знайшла їх досить життєрадісними людьми, оскільки їм не вдавалося стримувати свою веселість. Коли приведений у відповідність до числа гостей сніданок був із задоволенням з’їдений, гості продемонстрували студію художниці та сад. Під час усіх пересувань жваво точилися розмови про мистецтво. Потім Емі розпорядилася подати двомісну коляску (на жаль, не елегантний «черрі-бренді»!) й катала свою подругу по околицях майже до заходу сонця, після чого «свято скінчилося».

      Увійшовши до будинку з дуже втомленим, але, як завжди, спокійним виглядом, вона помітила, що всі сліди злощасного бенкету зникли, крім підозрілих складок у кутках рота Джо.

      – Чудова сьогодні була погода, якраз для прогулянки в екіпажі, дорога, – сказала мати так само чемно й люб’язно, як і тоді, коли б у прогулянці брали участь дванадцять чоловік.

      – Панночка Еліот – дуже мила дівчина і, здається, вона залишилася задоволеною, – завважила Бет із особливою теплотою.

      – Чи не дасте мені з собою шматок вашого пирога? Мені він стане в пригоді, бо маю дуже багато гостей у ці дні, а такого чудового пирога мені не спекти, – сказала Мег напрочуд серйозним тоном.

      – Візьми весь. Я тут єдина, хто любить солодке, тож він встигне запліснявіти, перш ніж мені вдасться із ним упоратися, – відповіла Емі зітхнувши, адже думала про ту величезну суму, яку витратила на цей пиріг.

      – Шкода, що немає Лорі й нікому допомогти нам, – почала було Джо, коли вони вдруге приступили до салату й морозива.

      Застережливий погляд матері завадив подальшим висловлюванням на цю тему, і вся сім’я їла витончені страви у героїчному мовчанні, поки пан Марч м’яко не помітив:

      – Салат був одним з улюблених страв у давнину і… – тут загальний вибух сміху перервав виклад «історії салатів», на превеликий подив ученого мужа.

      – Склади все це в кошик і відправ до Гуммелів: німці люблять поїсти. Мене нудить від споглядання всього цього, і ви не маєте вмирати від переїдання тільки через те, що я виявилася такою дурепою! – вигукнула Емі, витираючи сльози.

      – Я думала, помру, коли побачила тільки вас двох у цьому – як там його? – немов два крихітних зернятка у великий горіховій шкаралупі. А мама-то чекала цілу юрбу! – і, насміявшись, Джо трохи сумно зітхнула.

      – Мені дуже шкода, дорога, що тебе спіткало таке розчарування, але ми всі дуже старалися, щоб ти була задоволена, – сказала пані Марч із ніжним співчуттям.

      – Я задоволена. Я зробила те, за що взялася, і не моя вина, що нічого не вийшло. Цим я й тішуся, – відповіла Емі з легким тремтінням в голосі. – Я вдячна всім вам за допомогу і буду ще більш вдячна, якщо ви не згадуватимете про те, СКАЧАТЬ