Компас емоцій. Илсе Санд

Чтение книги онлайн.

      Часто за гнівом насправді приховано вразливість. Якщо ви можете встановити зв’язок зі своєю вразливістю, то матимете більше сил на потужнішу трансформацію і зцілення.

      Іноді гнів є основною емоцією, і тоді його справді варто вихлюпнути. Однак зі свого досвіду я помітила, що гнів переважно все-таки вторинний. Він захищає глибші і важливіші почуття, що лежать під поверхнею і більше відповідають ситуації.

      Причини гніву бувають різними. Якщо встановити, що саме провокує гнів, реагувати на нього буде легше. Ви побачите, що різні причини гніву породжують різні потреби. Причини гніву можна поділити на такі групи:

      1. Хтось зачіпає ваше самолюбство словами чи діями. Судячи з мого досвіду, це найпоширеніша причина гніву. Ми гніваємося, тому що нашій самооцінці завдали удару.

      2. Вам нав’язують близькість або співчуття, яких ви або не бажаєте, або не готові прийняти саме зараз. Гнів чи роздратування – це майже автоматичний захисний механізм проти нав’язаної близькості.

      3. Дії інших людей суперечать вашим цінностям чи правилам.

      4. Сталося або відбувається щось украй небажане для вас.

      Нижче докладно розтлумачено ці причини.

      Гнів, що виникає у відповідь на вражене самолюбство, називається нарцисичним. Якщо вашій самооцінці завдали удару, зазвичай вам хотітиметься висловитися про те, як сильно вас розсердили слова або вчинки іншої людини. Можливо, навіть забажається поквитатись із кривдником так, як це роблять діти, коли вигукують «сам такий!» у відповідь на критику. Найімовірніше, ви знайдете для себе багато виправдань, мета яких – змінити враження опонента про вас. Насправді жоден із цих методів не працює! Ні вираження свого гніву, ані звинувачення опонента не змінять його уявлення про вас, тим більше на краще. Те саме стосується виправдань. Вони, навпаки, можуть роздратувати людину, яка хоче просто довіряти своїй інтуїції й підтримувати свою думку про вас без стороннього впливу.

      Візьмімо для прикладу Ханса, який каже своїй дружині Інзі:

      «Правда ж, ти трохи ледача?»

      У відповідь розгнівана Інга поривається нагадати чоловіку, як багато вона встигає зробити. Однак це не спрацьовує, бо гнів вторинний і насправді він приховує дві інші емоції.

      Перша – смуток через те, що Інгу сприймають не так, як вона хотіла б. У цьому разі було б доречно сказати, наприклад, таке: «Мені шкода, що ти мене так сприймаєш». І, можливо, додати: «Я себе сприймаю інакше».

      У відповідь Ханс міг би сказати: «А як ти себе сприймаєш?»

      Це дозволило б Інзі пояснити свої переконання після того, як Ханс висловив готовність їх вислухати.

      Інше почуття, що може ховатися під нарцисичним гнівом, – СКАЧАТЬ