Михайло Драй-Хмара. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в распоряжение начальника ПЕРПУНКТА СЕВВОСТЛАГа НКВД, для направления на Колыму. Дату направления подтвердите к 5/V-36 г.

      НКВД взять на ОСОБЫЙ УЧЕТ, согласно приказа № 257/с-33 г.».

      Другого червня 1936 р. в четвертому листі М. Драй-Хмари, написаному по дорозі на заслання (за 700 км до Хабаровська), повідомлялося, що його вивезли з Києва 16 квітня, позбавивши можливості попрощатися з родиною і взяти хоч якісь речі, насамперед одяг у далеку й невідому дорогу. Про страждання видатного поета-неокласика і перекладача, вченого-філолога розповідають часто езоповою мовою його півсотні листів із заслання до родини за 1936–1938 роки, а п’ятдесят перший – до доньки Оксани, позбавленої батьківської опіки, із фатальним останнім реченням: «Будь строга к себе, ибо ты сирота, судьба в твоїх руках. Татуньо».

      Активну наукову діяльність М. Драй-Хмара (тоді ще під батьківським прізвищем Драй) розпочав ще у студентські роки, коли за порадою і за підтримки професорів Університету св. Володимира здійснив перше відрядження за кордон, насамперед до Загреба в Хорватію, для вивчення історико- літературної спадщини А. Качіча-Міошіча. Він працював у бібліотеках університету та Югославської академії, але шестигодинний робочий день тих наукових закладів не влаштовував студента з Києва, і він з ласкавого дозволу академіка А. Мусійча бере для вивчення книжки додому. Після Загреба Михайло їде до Београда (Бєлграда), де ознайомлюється із сербськими часописами, яких не було в Хорватії, а весь вільний час присвячує вивченню сербської і хорватської мов.

      У спадщині А. Качіча-Міошіча молодий дослідник виокремив твір «Razgovor ugodni naroda slovinskoga», зацікавився стилем і джерелами, які лягли в основу його творення. Свій науковий звіт молодий дослідник-ерудит М. Драй завершує таким висновком: «Пісні Качіча не мають того, чим багатий народний епос і що становить його найхарактеристичнішу рису – вони не мають поетичної вигадки. Шукаючи історичної істини, Качіч знехтував поезією.

      Щодо видань і перекладів “Razgovora”, то я вніс декілька доповнень до того, що зробили мої попередники. Деякі видання я охарактеризував; подав латинські, німецькі й італійські переклади “Razgovora”, які належали різним авторам»[2].

      Професор Університету св. Володимира А. Лук’яненко 1914 р. високо оцінив «з усіх поглядів монографічне дослідження цього великого твору видатного сербо-хорватського поета» початку другої половини XVIII ст. і просив керівництво факультету нагородити талановитого автора, який «володіє точно науковими методами сучасного історично-літературного досліду», золотою медаллю, а працю надрукувати в «Университетских известиях». Обидва побажання професора були виконані. Але 1923 р. після повернення із Кам’янця-Подільського в Київ проф. М. Драй-Хмара, купуючи квартиру на вул. Садовій, 1, змушений був продати першу і єдину в житті нагороду – золоту медаль.

      Найпершим наукову публічну оцінку праці студента М. Драя «Інтермедії I половини XVIII ст.» дав проф. В. Перетц в «Отчете об экскурсіи русской филологии въ С.-Петербургъ» (Университетскія Извѣстія. – Кіев. – 1912. – Июль. – С. 91–93).

      Надзвичайна СКАЧАТЬ