Михайло Драй-Хмара. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ університеті, і про атмосферу в літературно-наукових колах міста Києва після переїзду 1923 р. сюди письменника. Складається враження, що такі запитання готували професійні філологи, історики, тогочасні політологи, як і відповіді самого Драй-Хмари, якому вже зачитували їх після відповідного психофізичного опрацювання, тобто побиття.

      Щоб підсилити доказовість звинувачень проти М. Драй-Хмари, Писарєв долучив до слідчої справи витяги з протоколів допитів імовірних членів «Польської організації військової» Г. Г. Політура, Л. С. Кржижевського, В. Ф. Пищалка і Корицинського, а також копії заяв М. К. Зеров (від 15 листопада і 3 грудня 1935 р.), П. П. Филиповича, протоколи допитів М. М. Вороного (від 11, 14 і 15 квітня 1935 р. і 8 лютого 1936 р.), протоколи допитів М. К. Зерова (від 11 лютого 1936 р.) і М. С. Козуба (від 11 червня 1935 р.). Але й цього було замало, і тому слідчий влаштовує очні ставки М. Драй-Хмари із М. К. Зеровим (13 лютого 1936 р.), М. М. Вороним (17 лютого 1936 р.), П. П. Филиповичем (17 лютого 1936 р.).

      З-під першого трьохмісячного арешту 1933 р. М. Драй-Хмару було звільнено через недоведення його провини. Після другого арешту каральні органи мусили «накопати» достатню кількість компромату, щоб виправдати своє існування. Планувалося щось на зразок колективного процесу над заарештованими націоналістами-неокласиками і їхніми прихильниками, але хоч якоюсь мірою непоступливість М. Драй-Хмари, проявлена ним під час слідства, стала причиною того, що його справу було виокремлено. У вже згадуваному звинувачувальному заключенні, підписаному Писарєвим 19 лютого 1936 р., подається інформація (довідка), що в лютому 1936 р. згідно з вироком Військового трибуналу Київського військового округу М. Зеров, П. Филипович і М. Лебідь уже засуджені за статтею 54-8 і 11 на 10 років виправно-трудових таборів, а М. М. Вороний і М. С. Козуб – на вісім років ВТТ.

      Позицію М. Драй-Хмари після завершення «слідства» Писарєв сформулював так:

      «Свое участие в националистической к.-р. деятельности с 1916 по 1929 г. ДРАЙ-ХМАРА подтверждает частично, указывая на наличие в своей деятельности националистических ошибок и тенденций, не переросших в активные формы националистической к.-р. деятельности.

      Признавая свое примиренчество к национализму, ДРАЙ- ХМАРА отрицает свое участие в активной к.-р. деятельности совместно с ЗЕРОВЫМ, ФИЛИППОВИЧЕМ, ЛЕБЕДЕМ и другими.

      Учитывая националистическую контрреволюционную деятельность ДРАЙ-ХМАРЫ на протяжении ряда лет, изобличение его националистической деятельности осужденными соучастниками,

      П о л а г а л бы

      Дело за № 101, по обвинению ДРАЙ-ХМАРЫ Михаила Афанасьевича, 1889 г. рождения, уроженца села Малые Каневцы, Чернобаевского района, Киевской области, ныне жителя г. Киева, быв[шего] профессора украиноведения, снятого с работы за национализм, быв[шего] профессора вузов при Центральной Раде, ранее арестовывавшегося за националистические к.-р. проявления, – совершении преступлений, предусмотренных ст. 54-8 и 11 УК УССР – направить на рассмотрение Особого Совещания НКВД СССР с ходатайством о заключении ДРАЙ-ХМАРЫ М.А., как социально опасного, в концлагерь, сроком СКАЧАТЬ