Михайло Драй-Хмара. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

      Немов обідрані курки,

      що тупо долі ждуть лихої,

      стоять невкривані хатки

      в фаталістичному спокої.

      Солома й глина – от і все,

      чим заліпили трухлу сошку,

      а вітер стінами трясе,

      і кожна хилиться потрошку.

      Лиш соняшників юна січ,

      піднявши золоті забрала,

      зорить на сонце – віч-у-віч,

      і в погляді – пиха зухвала!

      А біля плоту схудлий пес

      протяжно виє в дике поле —

      оце ж і край такий увесь,

      і скрізь таке убозтво голе!

      на древніх банях Ярослава,

      і сонце – як затертий злот,

      і слава – як гірка неслава.

      Забуто свято перемоги,

      усякла печенізька кров, —

      зосталися сліди убогі:

      руїни брами та церков.

      Стою над порохом віків

      і думаю: пройшло могутнє…

      І раптом череда гудків

      неждане розрива майбутнє.

      Ми тільки гралися з тобою —

      душа коханням не цвіла, —

      а СКАЧАТЬ