Шопоголік на Мангеттені. Софи Кинселла

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ винною тобі. Ліпше вже буду винна тим Марксам зі Спенсерами, – озирнувшись, я бачу її стривожене обличчя. – Сьюз, не хвилюйся! Ці всі дурниці, – я ляскаю рахунок долонею, – запросто можуть почекати ще трохи. А я тим часом збільшу кредитний ліміт абощо. Загалом, я просила про це банк зовсім недавно, тож легко можу попрохати додати трохи ще. От зараз же їм і потелефоную!

      – Що, просто цієї миті?

      – А чом би й ні?

      Я знову знімаю слухавку, беру стару банківську виписку і скоренько набираю номер «Ендвіч-Банку».

      – От бачиш, ніякісіньких проблем, – заспокійливо мовлю я. – Треба лише зробити один дзвіночок.

      – Ваш виклик переадресовується до головного кол-центру «Ендвіч-банку», – долинає тоненький голосок зі слухавки. – Будь ласка, збережіть номер для подальших звернень: 0800…

      – Що там коїться? – питає Сьюз.

      – Мене переадресовують до головного кол-центру, – пояснюю я, коли зі слухавки лунають «Чотири сезони». – Там, мабуть, усе роблять швидко та ефективно. А круто, правда ж? Вирішувати всі питання телефоном.

      – Вас вітає «Ендвіч-Банк»! – говорить мені у вухо новий жіночий голос. – Будь ласка, введіть номер свого рахунку.

      Який у мене номер рахунку? А хай йому! Я й гадки не маю…

      А, точно. На банківській виписці.

      – Дякуємо! – каже голос, коли я натискаю останні цифри. – Тепер введіть свій особистий ідентифікаційний номер.

      Що?

      Особистий ідентифікаційний номер? Я навіть не знала, що в мене взагалі є той особистий номер. Чесне слово! Мені ніхто ніколи не казав.

      Хоча… Може, в закутках пам’яті щось таке і спливе.

      О Боже! Ну, який він може бути? 73-і-щось-там-іще? 37-і-щось-там-іще?

      – Будь ласка, введіть свій особистий ідентифікаційний номер, – повторює люб’язний голос.

      – Але я не знаю ніякого дурнуватого особистого ідентифікаційного номера! – кажу я. – Швидко, Сьюз, якби ти була мною, який би ти обрала ідентифікаційний номер?

      – О-о-ой! – каже Сьюз. – Гммм… Я б обрала… ммм… 1234?

      – Будь ласка, введіть свій особистий ідентифікаційний номер, – твердить голос, і, їй-богу, він стає якимось роздратованим.

      Господи, оце справжній стрес.

      – Спробуй код мого велосипедного замка, – пропонує Сьюз. – 435.

      – Сьюз, мені потрібен мій номер. Не твій.

      – Ти могла обрати такий самий. Усяке буває!

      – Будь ласка, введіть…

      – Гаразд! – верещу я і натискаю 435.

      – На жаль, – відказує голос. – Цей пароль недійсний.

      – Я знала, що він не підійде!

      – А міг і підійти, – захищається Сьюз.

      – І взагалі, він має бути з чотирьох цифр, – мовлю я, аж раптом у мене щось виринає з пам’яті. – Мені треба було подзвонити й зареєструвати його… я стояла на кухні… і… так! Так! Я саме купила нові туфлі «Карен Міллен» і дивилася на ціну… й оті цифри обрала!

СКАЧАТЬ