Кінь Перуна (Правдива історія Захара Беркута). Олег Говда

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ потік у її тіло. А Книга, навпаки, – прокинулася. Сіре віконце розпогодилося до літньої блакиті.

      «Вітаю! Назвіть пароль допуску», – висвітилося там. – Brevi manu1, – промовила Морена.

      Цю безглузду чаклунську фразу доводилося проказувати кожного разу, коли хотіла одержати якусь конкретну відповідь. Інакше Книга починала плести такі дурниці, що годі було й зрозуміти, про що йдеться. Кілька століть тому Морена підслухала, як саме цією абракадаброю Перун примусив скоритися Книгу, і з того часу вона теж отримала доступ до її таємниць.

      «Ім’я користувача ідентифіковано. Морена. Допуск відкритий»

      Це означало, що Книга готова відповідати.

      Холод дошкуляв дедалі сильніше. Здавалося, що пальців рук уже нема. Але Богиня хотіла знати…

      – Чи Давні Боги зможуть перемогти Бога Єдиного? Вогники у віконці миготіли так довго, що вона вже хотіла повторити запитання. Аж нарешті з’явилася відповідь.

      «У цій системі надто багато невідомих. Лінійний розв’язок неможливий. Необхідно ввести додаткові умови»

      – Які саме?

      «Назвіть зброю чи силу, на яку покладаються найбільші надії»

      – Кінь Перуна!

      «Результат не фіксований. Можливі зміни»

      – Які ще зміни? Я нічого не розумію…

      «Варіант перший. Давні Боги передають коня своєму обранцеві:

      а) обранець приймає дарунок – Давні Боги перемагають у боротьбі з Богом Єдиним;

      б) обранець відмовляється прийняти дар – Давні Боги програють.

      Варіант другий. Кінь потрапляє до рук шанувальників Бога Єдиного:

      а) вони здогадуються про силу, що криється в ньому, – Бог Єдиний перемагає;

      б) не здогадуються – зберігається рівновага.

      Варіант третій. Кінь нейтралізований (не дістається нікому) – продовжує зберігатися рівновага сил…»

      – Годі! Я все зрозуміла. Отже, необхідно допильнувати, щоб Кінь потрапив до нашого обранця. Так?

      «Так»

      – А хто може перешкодити нам у цьому?

      «Єдиний»

      – Особисто?

      «Ні. У нього теж є свої прихильники, сили і слуги»

      – Назви, кого остерігатися найбільше.

      «Людину»

      – Конкретніше! – Морена починала втрачати терпіння.

      «Її ще немає»

      – А де ж вона? Коли з’явиться?!

      «6728 року»

      – Ім’я! Ім’я назви!

      «Найда»

      – Я зможу його знищити?

      Знову довга пауза, протягом якої Морена зорієнтувалася, що не відчуває вже рук по зап’ястя.

      «У цій системі надто багато перемінних…»

      – Годі. Я зрозуміла: можна, але важко. Що ж, побачимо.

      А переманити на наш бік?

      «Цей варіант має великий СКАЧАТЬ