Боротьба за дитину. Франсуаза Дольто

Чтение книги онлайн.

      Нині дитина має велику потребу у вербалізації, що розтлумачує їй технології та призначення речей. Інакше вона думатиме, що вся небезпека для неї полягає лише в покаранні. Для неї батько й мати мають владу над усім, що відбувається… Отож, якщо розетка б’є її струмом, то вона (точнісінько як говорили в давнину: «Там усередині сидить Юпітер») реагує: «Там татко». Подам для ілюстрації приклад, який направду вражає. Мій чоловік сказав одному з наших синів, якому було тоді дев’ять місяців: «Не можна чіпати розетку»; адже всі батьки говорять це своїм дітям… І, як повелося, усі діти намагаються порушити заборону, щоб самоствердитися і на власному досвіді пересвідчитися, чи справді це так небезпечно… бо такою вже є людина. Отже, уперше, коли синок поліз до розетки і його вдарило струмом, він прийшов до мене й, показуючи на розетку, сказав: «Тато там». Він щойно починав говорити і вже міг сказати «тато», «мама», «там», «не там»… Ходити він ще не вмів. Він наближався до гостей і, привертаючи їхню увагу, показував розетку й виголошував: «Тато там». Те саме він говорив і батькові, коли той був удома. А батько повторював: «Так, це не можна чіпати, небезпечно». Батько був там, де його слова підтверджувалися, немовби дитину вдарили батькові слова, а не те, про що він розповідав. І це дуже цікаво з погляду дитячого несвідомого. Усі предмети, якими маніпулюють батьки, є для дитини продовженням батьків. Отже, якщо батьки маніпулюють якимись предметами і якщо ці предмети, коли їх чіпає дитина, виявляються небезпечними і становлять загрозу для дитини, для неї це означає, що батько й мати сидять там, усередині, і забороняють їй виявляти ініціативу та рухливість, тобто вони ніби обмежують її гуманізацію за їхньою подобою. Довелося пояснювати синові, що його вдарив не батько, а електричний струм, і що, якби батько або я запхали пальця у розетку, як це зробив він, нас би теж ударило струмом; я пояснила, що електрика – це корисна сила, яка має свої закони, і їх треба дотримуватися і дорослим, і дітям, і що батько не карає його і не сидить в електричній розетці. Після цього досвіду і пояснень, що змінили його трохи нав’язливі помилкові висновки про батькову присутність у всіх електричних розетках, наш син навчився вимикати лампи й тостер… так само вправно, як дорослий; і навчився уникати непотрібних ризиків у поводженні з електрикою. Технічне знання прийшло на зміну магії. Дитина здобула довіру до себе, а коли вона хотіла чинити, як дорослі, але в неї не виходило, то придивлялася, а також очима і голосом просила дорослих, щоб вони пояснили їй, у чому справа.

      Якщо дитині донести розуміння, що батька теж може вдарити струмом, вона затямить реальність загрози. Ця маленька історія з розеткою підтверджує, що всі заборони мають для дитини сенс лише тоді, коли те саме заборонено СКАЧАТЬ