Боротьба за дитину. Франсуаза Дольто

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ сумніву, що між ними є суттєві відмінності. Навчання громадському життю відбувається зовсім не однаково для тих, у кого в будинку були свій водопровідний кран і свій клозет, і для тих, у кого їх немає. Либонь, для суспільства це важлива зміна – приватизація і джерела, і вигрібної ями. Раніше працювали та й досі ще працюють громадські лазні, що сприяють утворенню спільноти тіл, їхньої дееротизації. Такий звичай досі побутує в японському суспільстві з його невеличкими громадськими ваннами, де може одночасно митися ціла сім’я.

      На Заході кажуть «це приватне» або «це публічне», надаючи кожному з цих слів додаткового смислового відтінку: «приватному» відповідає значення цнотливості, «публічному» – безсоромності. А японці чотири або п’ять століть тому винайшли одну дуже цікаву формулу, що примиряє ці поняття, які європейці завжди вважали антагоністичними. Для них така рівновага неможлива. (Як у традиційному будинку з розсувними ширмами немає понять «усередині» і «зовні», так немає і непроникної перегородки між приватним і публічним.) Дитина змогла розвиватися в значно менш замкненому, значно менш обмеженому просторі, і водночас ставлення до свого тіла і до тіла інших людей стало набагато менш еротичним, але при цьому тіло залишалося доволі близьким до природи, цілком соціалізованим і зовсім не безсоромним: його не приховують. Досвід японців гідний вивчення.

Безпека. А навіщо?

      У суспільстві, як мені видається, усе відбувається з наслідування сильніших. Заможні буржуа хочуть жити, – нехай у скромніших масштабах, – як князі. Робітники хочуть жити за зразком заможних буржуа. Це не класова боротьба, це ідеалізація зразків: сильнішого ідеалізують. З одного боку, те, що демонструє сильний, жадане для інших, і він цьому радий, а з іншого – ті, хто хоче йому наслідувати, покладають на нього почуття відповідальності: він не користується перевагами своєї сили наодинці, а частково розподіляє їх серед тих, хто його оточує. І я вважаю, що таке ще зовсім не говорили стосовно класової боротьби: як бути з суперечністю, яка полягає в тому, що людина виступає проти свого пана, але цей пан є для неї взірцем і, сам собі забезпечуючи безпеку, ділиться цією безпекою з іншими? Так, він немов володіє елеватором, а люди можуть складати туди своє зерно, але за це вони платять йому податок своїм часом і працею. До того ж тим людям, яких сильний вирізняє серед інших, він дає можливість досягти цієї безпеки. Те саме відбувається і в шкільній освіті: деяких учнів вирізняють, забезпечуючи стипендіями, а потім після успішного проходження конкурсного відбору їм надають гарантії, якими володіють державні функціонери, більше не наражаючись на небезпеки вільних професій або найманих службовців, які працюють на підприємця, а не на державу.

      Безпека! Це дорогоцінне слово не сходить із вуст усіх батьків, які приводять до нас дітей з порушеннями і таких, що «не бажають учитися». Усі батьки – хай службовці або ті, хто СКАЧАТЬ