На лезі клинка. Джо Аберкромби

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ манер, це ж звичайна сільська дівчина і все таке… але ж яка картина, чорт забирай!

      – Ну ось, так краще, – сказала вона, хоча тицяння хустинкою нічого не змінило. Принаймні на його мундирі.

      Арді забрала в нього келихи, хутко перехилила свій, звично закинувши голову, і поставила їх на стіл.

      – Будемо йти?

      – Так, звичайно. Ой, – і Джезаль подав їй свою руку.

      Арді, невимушено теревенячи, вела його коридором і вниз сходами. Він занімів від шквалу словесних випадів, а його оборона, як раніше цілком слушно зауважив маршал Варуз, була слабкою. Джезаль відчайдушно відбивався, поки вони перетинали широку Площу маршалів, але він заледве був спроможний вставити сяке-таке слово. Здавалося, що саме Арді жила тут роками, а неотесою із провінції був Джезаль.

      – Це там Палата воєнної слави? – Вона кивнула на нависаючу стіну, яка відокремлювала штаб армії Союзу від решти Аґріонта.

      – Саме так. Там знаходяться кабінети лорд-маршалів і таке інше. А ще казарми, арсенали, і, е-е… – Джезаль затнувся. Йому нічого більше не спадало на думку, але Арді прийшла на допомогу.

      – Отже, мій брат зараз десь там. Він, мабуть, досить знаменитий солдат. Першим прорвався крізь пролом під час облоги Ульріока і тому подібне.

      – Так, майора Веста тут дуже шанують…

      – Але він буває таким занудою, правда? Дуже полюбляє виглядати загадковим і заклопотаним.

      Вона зобразила легку, відсторонену посмішку і замислено потерла підборіддя, достоту як робив її брат. Арді передала образ настільки чудово, що Джезаль мав би засміятися, але він почав переживати, що вона йде надто близько біля нього, і надто інтимно тримає його за руку. Ні, він аж ніяк не проти. Радше навпаки, але на них дивляться люди.

      – Арді, – мовив він.

      – А це, напевно, Алея Королів.

      – Е-е, так, Арді…

      Вона роздивлялася величну статую Харода Великого, чий суворий погляд був спрямований кудись у далечінь.

      – Це Харод Великий? – запитала вона.

      – Е-е, так. У темні віки, задовго до Союзу, він воював за те, щоб возз’єднати Три Королівства. Харод Великий став першим верховним королем.

      «Ну ти й дурень, – подумав Джезаль, – вона це і без тебе знає, всі це знають».

      – Арді, я гадаю, що твій брат був би…

      – А це Баяз, Перший з-поміж магів?

      – Так, він був найвірнішим радником Харода. Арді…

      – Це правда, що для нього досі тримають місце у Закритій раді?

      Джезаля захопили зненацька.

      – Я чув, що там стоїть вільний стілець, але я не знав, що…

      – Вони всі виглядають такими серйозними, правда?

      – Е… Гадаю, тоді були серйозні часи, – відказав він, криво усміхаючись.

      Проспектом на величезному, змиленому коні, відсвічуючи на сонці золотими крильцями шолома, нісся лицар-герольд. Дрібні службовці розбігалися, даючи йому дорогу, і Джезаль також спробував м’яко СКАЧАТЬ