Янголи і демони. Дэн Браун

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ зверхності. – Попри архаїчний вигляд міста Ватикан, кожен вхід сюди – і громадський, і приватний – устатковано надсучасними датчиками. Якби хтось спробував пронести до міста якийсь вибуховий пристрій, його б миттєво виявили. У нас є сканери радіоактивних ізотопів, фільтри запахів, що виявляють навіть найслабкіший хімічний слід вибухових речовин і токсинів. Крім того, ми маємо найдосконаліші металошукачі і рентгенівські сканери.

      – Усе це дуже вражає, – холодно сказала Вітторія у тон Оліветті. – На жаль, антиматерія не радіоактивна, її хімічний склад – це чистий водень, а контейнер виготовлений з пластику. Жоден із перелічених вами пристроїв його б не виявив.

      – Але цей контейнер має блок живлення, – Оліветті показав на червоний індикатор. – Навіть найменший кадмієво-нікелевий акумулятор…

      – Батареї теж пластикові.

      – Пластикові батареї? – Терпіння Оліветті явно почало вичерпуватись.

      – Електроліт із полімерного гелю й тефлону.

      Оліветті нахилився до неї, наче бажаючи підкреслити перевагу свого високого зросту.

      – Signorina, до Ватикану щомісяця надходять десятки повідомлень з погрозою вибуху. Я особисто навчаю швейцарських гвардійців основ сучасних вибухових технологій. І я чітко знаю, що немає на землі речовини, здатної зробити те, що ви кажете. Для цього щонайменше потрібна ядерна боєголовка з активною зоною завбільшки як бейсбольний м’яч.

      – У природи є ще багато нерозкритих таємниць. – Вітторія подивилася на нього з люттю.

      Оліветті нахилився до неї ще ближче.

      – А можна вас запитати, хто ви така? Яку посаду ви займаєте в ЦЕРНі?

      – Я старший дослідник і вповноважена підтримувати контакт із Ватиканом до врегулювання цієї кризи.

      – Пробачте за прямоту, але якщо справді йдеться про кризу, то чому я маю справу з вами, а не з вашим директором? І що ви хотіли показати тим, що з’явилися до Ватикану в шортах?

      Ленґдон подумки застогнав. Неймовірно, що в такому становищі цей чоловік здатний турбуватися про одяг. Але Ленґдон вчасно згадав: якщо кам’яні пеніси здатні викликати в мешканців Ватикану хтиві думки, то Вітторія Ветра в шортах однозначно становить загрозу для державної безпеки.

      – Командире Оліветті, – втрутився Ленґдон, намагаючись відвернути конфлікт. – Мене звати Роберт Ленґдон. Я професор релігієзнавства у Сполучених Штатах і не маю нічого спільного з ЦЕРНом. Я бачив, як вибухає антиматерія, і можу підтвердити слова міс Ветри, що це надзвичайно небезпечна речовина. Ми маємо підстави припускати, що до Ватикану вона потрапила стараннями одного антирелігійного культу, який сподівається зірвати конклав.

      Оліветті повернувся й витріщився на Ленґдона.

      – Жінка в шортах каже мені, що якась крапля рідини здатна знищити місто Ватикан, а професор з Америки заявляє, що проти нас щось затіває якийсь антирелігійний культ. І що, по-вашому, я повинен робити?

      – Знайти антиматерію, – сказала Вітторія. – Негайно.

      – Це СКАЧАТЬ