Янголи і демони. Дэн Браун
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Янголи і демони - Дэн Браун страница 3

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Аякже, адже це ми її винайшли. – Щось у голосі співрозмовника переконало Ленґдона, що він не жартує. – Мені треба з вами зустрітися, – наполягав той. – Це не телефонна розмова. Від Бостона до нашої лабораторії лише година льоту.

      Ленґдон стояв у напівтемряві кабінету й розглядав факс, який досі тримав у руці. Це зображення мало для нього величезне значення. Можливо, воно стане епіграфічною знахідкою століття, яка підтвердить результати десяти років його наукової праці.

      – Це терміново, – не відступався співрозмовник.

      Ленґдон не відводив очей від тавра на грудях убитого. Ілюмінати, перечитував він знову і знову. Його наукові пошуки завжди ґрунтувалися на символічних відповідниках викопних останків – старовинних документах і давніх віруваннях – але це фото було сьогоденням. Сучасністю. Ленґдон почувався палеонтологом, що сам на сам зіткнувся з живим динозавром.

      – Я наважився вислати по вас літак, – сказав голос. – Він буде в Бостоні за двадцять хвилин.

      У Ленґдона пересохло в горлі. Година льоту…

      – Пробачте мою самовпевненість, – вів далі співрозмовник, – але ви мені потрібні тут.

      Ленґдон знову подивився на факс – живе підтвердження давнього міфу. Про наслідки страшно було й подумати. Він розсіяно глянув у вікно. Крізь гілля беріз на подвір’ї просочувалися перші промені світанку, але знайома картина за вікном тепер мала якийсь інакший вигляд. Ленґдона охопило дивне змішане відчуття страху й радісного збудження, і він зрозумів, що вибору в нього немає.

      – Ваша взяла, – здався він. – Кажіть, де шукати ваш літак.

      3

      За тисячі миль від будинку Ленґдона відбувалась інша розмова. Двоє чоловіків сиділи в темній кам’яній келії, як у Середньовіччі.

      – Benvenuto! – сказав один із них владним тоном. Він сидів у темному куті, майже невидимий. – Усе пройшло добре?

      – Si, – відказав інший. – Perfettamente. – Голос його звучав різко.

      – І ні в кого не виникне сумнівів, хто за це відповідальний?

      – Ні в кого.

      – Чудово. Ти приніс те, що я просив?

      Чорні як смола очі вбивці блиснули. Він поставив на стіл важкий електронний прилад.

      – Молодець. – Чоловік, що сидів у тіні, здавався задоволеним.

      – Служити братству для мене честь, – відказав убивця.

      – Скоро розпочнеться другий етап. Відпочинь трохи. Сьогодні до півночі ми змінимо світ.

      4

      «Сааб 900S» Роберта Ленґдона вилетів із тунелю Келлагана й опинився на східному боці бостонського порту, неподалік від аеропорту Лоґана. Згідно з наданими йому вказівками, Ленґдон знайшов вулицю Авіейшн-роуд і звернув ліворуч за колишнім офісом авіакомпанії «Істерн ейрлайнз». Ярдів за триста попереду у світанковій імлі виднівся ангар. На ньому фарбою було виведено велику цифру «4». Ленґдон заїхав на стоянку і вийшов з авта.

      Із-за ангара з’явився кругловидий чоловік у синьому однострої.

СКАЧАТЬ