Мрії здійснюються! Як перетворити життя на казку. Барбара Шер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ про професійного лижника – із ним трапився нещасний випадок, і він провів декілька місяців прикутий до ліжка. Щодня він лежав годинами із заплющеними очима, уявляючи, як він катається вкритими снігом схилами гір. Коли він нарешті одужав і став на ноги, лікарі були здивовані – його м’язи майже не зазнали атрофії після тривалої нерухомості. А щойно він отримав можливість знову повернутися на гірськолижну трасу, його час перевершив усі очікування.

Коли кликати союзників?

      Вам ні до чого проводити по кілька годин на день, управляючись у спілкуванні із союзниками, та в критичні моменти їхня компанія не завадить: ви просто нагадаєте собі, що не самотні, й отримаєте корисну пораду. Є три випадки, коли звернутися до союзників найважливіше: уранці, щойно ви прокинулися, перед тим, як ви розплющите очі; потім серед дня – вони допоможуть вам зібратися з думками та згадати, ким ви є; і нарешті пізно ввечері, коли вимикатимете світло. Поринаючи в сон, спробуйте уявити, ніби ваші спільники ведуть дружню дискусію, що надзвичайно вас тішить. Якщо ви засинаєте з такими почуттями, ваше тіло розслабляється й у вас здоровий сон. Незабаром я дам вам більше рекомендацій щодо корисних розмов, які можна намалювати у своїй уяві, лягаючи в ліжко. Та насамперед хочу попередити вас про ситуації, коли звертатися до союзників конче необхідно, і такі ситуації виникають спонтанно.

      Ви завжди повинні скликати своїх спільників, коли почуваєтеся сиротливо.

      Як тільки обставини змусять вас відчути самотність і невпевненість, як тільки вам почне здаватися, що ваші мрії недолугі і прагнути їх безглуздо, – це сигнал: негайно звертайтеся до союзників. Спочатку мрії дуже тендітні. Вони тримаються лише на сподіваннях і уяві. Доки вони не набрали силу, їх легко зруйнувати й перетворити на попіл. Відчуття самотності робить їх ще хисткішими.

      Ви можете цього навіть і не усвідомлювати, та саме тоді вас огортає біль.

      У таких випадках можна спробувати позбутися цього відчуття за допомогою самовмовляння. Проте внутрішнього діалогу недостатньо, щоб утамувати сердечний біль, спричинений самотністю. Ресурси, здатні відновити ваш баланс, є глибоко всередині вас, але до них важко дістатися, лише переконуючи себе почуватися краще. Це лише підсилює самітність і підтверджує той факт, що вам ні з ким поговорити, крім як із собою. Коли ми видумуємо собі спільників, ми зазвичай заповнюємо цю порожнечу, згадуючи, як хтось піклувався про нас у дитинстві.

      Ви можете заперечити, що вигадування спільників – це черговий спосіб вести розмову із самим собою, та ви побачите, наскільки ця практика яскравіша і змістовніша. Наш розум за своєю природою є допитливим і невгамовним, легко потрапляє в полон до нових вражень, людей і пригод, – отже, ваша голова охочіше допомагатиме вам, коли ви розгорнете перед нею справжню виставу з діалогом.

      Тож замість вихваляти себе самим дозвольте це робити своїм союзникам, а замість того, СКАЧАТЬ