Я віддав би життя за тебе (збірник). Френсіс Скотт Фіцджеральд
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Я віддав би життя за тебе (збірник) - Френсіс Скотт Фіцджеральд страница 21

Название: Я віддав би життя за тебе (збірник)

Автор: Френсіс Скотт Фіцджеральд

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-5302-5, 978-1-5011-4434-9, 978-617-12-5303-2, 978-617-12-5082-6, 978-1-5011-4434-9

isbn:

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Ви не в змозі подорожувати автомобілем.

      Знову цей дивний погляд і дивна відповідь.

      – А чому це ви самі в змозі подорожувати автомобілем? Тут уже Кей не перечила Пітерові. Їй було сумно спостерігати темну пляму, яка згодом розширюватиметься, аж нарешті затуманить весь розум. Однак дівчина чомусь уже не боялася цього хворого.

      – Ви можете вилікуватися, містере Вудз, і то саме тут. Наше лікування, наше обладнання має в основі сучасні європейські методи. – Враз Кей усвідомила, що цитує циркуляр. – Ви в цьому упевнились, інакше не помістили б тут своїх братів. Якщо клініка не підходитиме вам, то професор Шейфер буде перший, хто порадить піти деінде.

      – Тоді вже буде пізно.

      – Аж ніяк. Я певна, що вас можна врятувати.

      – Чи врятували вони вас?

      Кей постаралася, щоб її голос звучав м’якше й переконливіше. – Містере Вудз, сядьте в машину. Тільки для того, щоб зробити мені ласку.

      – Ох, – зітхнув він, розмірковуючи. – Якщо я це й зроблю, то тільки задля привілею сидіти поруч із вами. Минулого вечора за столом я, мабуть, держав розум у голові лише завдяки вашому гарненькому личку.

      Комплімент порадував дівчину, хоч вона не хотіла признатися в цьому сама собі.

      – Сядьте. Ми повернемось, і я поведу вас до теслярської майстерні.

      – Чого б то я йшов до теслярської майстерні?

      – Знаєте, це називають ерготерапією[36]. Такі собі заняття. Розумієте, ми вже не покладаємося на відпочинок.

      – Доктор Вінчінтеллі наказав мені відпочивати. Так сказав, неначе я мав підрости на три дюйми.

      – Це тільки тимчасово. Вам призначать якесь професійне заняття. Щось таке, що вам до вподоби.

      – А у вас яке? Водіння автомобіля?

      – Сядьте, містере Вудз.

      – Якщо сяду, то це буде перша справді божевільна штука з усіх, які я будь-коли встругнув.

      Кей гадала, що досі в клініці виявили зникнення пацієнта й послали за ним кількох співробітників. Вони не матимуть права затримати втікача силоміць, якщо він нічим не загрожуватиме людям, але Вінчінтеллі постарається вмовити його.

      Раптом Пітер Вудз байдуже махнув рукою й забрався в машину.

      – Ви привабливіші, ніж Вінчінтеллі, – сказав він. – У вас значно здоровший глузд, ніж у всіх тих, з якими я стрічався.

      – Дякую.

      Рушивши, Кей помітила, що з-за сусіднього пагорба на мить вигулькнуло й знову зникло авто. Воно з клініки – нарешті Вінчінтеллі! Під впливом імпульсу, якого дівчина не могла витлумачити сама собі, вона звернула в бічну дорогу, що вела окружним шляхом до клініки.

      – Ви одружені? – несподівано поцікавився Пітер Вудз.

      – Ні.

      – Чому ви не виходите заміж? Це, напевно, вирішило б усі ваші проблеми.

      – Напевно. Але за кого?

      – Почекайте, поки я одужаю, і вийдіть за мене.

      Кей СКАЧАТЬ



<p>36</p>

Leaves come tumbling dow-wn overhead // Some of them are brown, some are red // Beautiful to see-ee, but reminding me-ee // Of a faded summer lu-uve… «Faded Summer Love» («Зів’яла влітку любов») – пісня в ритмі фокстроту, слова й музику якої 1931 року написав Філ Бакстер. У тридцятих роках її з великим успіхом виконували Рут Еттінґ, Бінґ Кросбі та Руді Валле.