Випробування невинуватістю. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

      Естер пропікала його поглядом.

      – Які сумніви могли бути? Звісно, він був винним.

      – Не буквально винен, – запротестував Лео. – Мені не подобається це слово.

      – І воно невдале, – Калґарі глибоко вдихнув. – Джек Арґайл був… невинуватим!

      Розділ другий

      Це твердження мало б стати сенсацією. Але сподіваної реакції не було. Калґарі очікував на здивування, недовірливу радість крізь туман нерозуміння, жадібні запитання… Нічого. Лиш осторога та підозрілість. Ґвенда Вон спохмурніла. Естер дивилася на нього широко розплющеними очима. Можливо, це природно. Таке повідомлення важко зрозуміти відразу.

      Лео Арґайл, завагавшись, промовив:

      – Тобто, докторе Калґарі, ви погоджуєтеся з моєю позицією? Думаєте, він не відповідав за свої дії?

      – Я маю на увазі, що він цього не робив! Невже так важко зрозуміти, чоловіче? Він цього не робив. Він не міг це зробити. Однак через надзвичайний і нещасливий збіг обставин не зміг довести, що не винен. Довести це міг я.

      – Ви?

      – Я – той чоловік з машини.

      Він сказав це так просто, що вони осягнули аж за мить. Допоки спромоглися отямитись, їх перервали. Двері відчинилися, й увійшла жінка непоказної зовнішності. Вона відразу ж перейшла до суті.

      – Проходячи повз двері, я почула, як цей чоловік стверджує, що Джеко не вбивав місіс Арґайл. Чому це він таке говорить? Звідки йому знати?

      Її обличчя, войовниче та сердите, наче аж зібгалося.

      – Я також повинна це чути, – додала вона жалібно. – Я не можу залишатися осторонь і нічого не знати.

      – Звісно, Кірсті. Ви член сім’ї. – Лео Арґайл відрекомендував її: – Міс Ліндстром, доктор Калґарі. Доктор Калґарі розповідає нам неймовірні речі.

      Калґарі здивувало шотландське ім’я Кірсті. Її англійська була чудовою, хоч і з ледь відчутним іноземним акцентом.

      Вона звернулася до нього з осудом.

      – Не треба було приходити сюди й говорити таке, засмучуючи людей. Вони вже змирилися з горем. Тепер ви засмучуєте їх своїми словами. На все, що сталося, воля Божа.

      Його неприємно вразила підкреслена впевненість її слів. Можливо, вона одна з тих огидних людей, які щиро радіють нещастям. Нічого, він позбавить її такої втіхи.

      Він почав викладати швидко й сухо:

      – Того вечора, за п’ять хвилин до сьомої, на головній трасі Редмін-Драймут я підібрав молодого чоловіка, який зупиняв попутні машини. Я підвіз його до Драймута. Ми розбалакалися. Він видався мені цікавим і приємним юнаком.

      – Джеко був дуже харизматичним, – утрутилася Ґвенда. – Усі вважали його приємним. Одначе його норов шкодив його репутації. І, звісно, його непорядність, – у задумі додала вона. – Але люди якийсь час про це не здогадувалися.

      Міс Ліндстром повернулася до неї.

      – Не СКАЧАТЬ