Темний Світ. Рівновага. Марина и Сергей Дяченко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на йоту, гасатиме на сеґвеях, мінятиме машини й дивитиметься поверх голів.

      – Дівчино, хочете покататися?

      Я покрутила головою, шукаючи, до кого він звертається. Він, виявляється, вже зробив коло по алеях, наздогнав мене й тепер дивився згори вниз, як і личить патрицієві з колісниці.

      – Спішу на пару, – відгукнулась я сухо. – Дякую.

      Він обігнав мене й знову повернувся:

      – А хіба так не швидше?

      Навколо зібралася не те що юрба, але група зацікавлених громадян, точніше, громадянок. Я мимоволі відчула себе в центрі уваги, зовсім недоречно.

      – Покатаєтесь? – він зістрибнув з сеґвея, широким жестом указавши мені дорогу. У нього були розкішні знущальні зелені очі – як у шахрая в старовинному романі. Як у принца, який навіщось перевдягнувся в шахрая.

      – І куди тут натискати? – спитала я недбало.

      Ця штука виявилася краща, ніж я думала. Сеґвей – цікава машина, на ній встановлені гіроскопічні датчики; якщо не знаєте, що таке гіроскоп, подивіться на дитячу дзиґу. Чому вона не падає, стоячи на тоненькій ніжці?

      Нахилившись уперед, я розігналася, скільки вистачило мотора. Люди сахалися мене й тікали зі шляху. Я їхала не на заняття, а прямо в протилежному напрямку – від свого філологічного корпусу до головного. Я збиралася розвернутися, повернутися по своїх слідах і віддати чудо техніки захеканому власникові.

      Я помилилася. Хазяїн сеґвея захекався, але не відстав: щойно повернувши, я в нього ледь не врізалася.

      – Добре бігаєш, – я зіскочила з сеґвея.

      – Розряд з легкої атлетики. Сподобалося?

      – Дякую.

      Група зацікавлених громадянок ніде не ділася – навпаки, стала щільніша. Завтра по гуртожитку поповзуть чутки, що далі, то дивовижніші. Причому ніхто не розповідатиме, як я була в підземеллі під університетом і бачила портал в інший світ. Замість цього чужа фантазія підсуне мені нову біографію в ролі подруги Бонда… тобто Матвія чи Захара, чи…

      – До речі, мене звуть Семен. Для друзів Сем.

      – Дар’я, – представилась я і ледве стримала напад нервового сміху. – Ну вибач, я справді спізнююся…

      І побігла.

      Розділ п’ятий

      Оперативниця

      Пригоди притягують одна одну. Конвеєрна стрічка вашого життя може тягтися місяцями, роками, століттями, тоді мудра людина складе подяку долі, а енергійна – помре з нудьги. Зате якщо на доброчинному студентському вечорі ваш лотерейний білет – раптом! – виграє шоколадку, цілком можливо, до ранку на кухні лопне найголовніша труба, водопровідник – зненацька! – виявиться добрим чарівником, подарує вам монетку для здійснення бажань, принц гепнеться на ваш дах прямо верхи на драконі, але пригоди на цьому не закінчаться.

      Я зупинилася, щоб перевести дух, і піймала в долоню свій амулет. Стисла, відчуваючи, як срібне СКАЧАТЬ