Остання справа полковника Принципа. Сергій Постоловський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Остання справа полковника Принципа - Сергій Постоловський страница 14

СКАЧАТЬ допомагати, підказувати, де треба, вчити різним маленьким хитрощам та цілим теоріям з маніпуляції масовою свідомістю. Зі Стрижака робили шпигуна, агента, першокласного нелегала, солдата вищого ґатунку. Його шлях був непростим, а характер – настільки жахливим, що з ним не могла прожити жодна жінка більше трьох тижнів. Колеги сприймали Стрижака просто, як професіонала, найманця, який за гроші та посади буде гризти землю, проте свого доб’ється. Люди намагались жити так, щоб їхні шляхи не дуже часто пересікались з дорогами Стрижака. Такою він вже був людиною.

      Усі звали Стрижака Григорієм. Проте віднедавна у результаті підвищення ву Державному агентстві кризових експериментів – Григорієм Владиславовичем. Контрастна неспівзвучність імені самого Стрижака та імені його батька різала вухо, змушуючи людей червоніти. Та Стрижак не зважав на такі дрібниці.

      Григорій народився в один з тих перших років нового століття, коли ще при владі був президент, якого через роки після Майдану українці благали повернутись, згадуючи і кредити, і вчасні зарплати останніх років його президентського терміну, і контрольованість цін. Та головне вони згадували про газ. Про те, що при тому президентові газ був! І коштував недорого…

      Стрижак ріс спокійним хлопчиком у Чернівцях, де його батько займався м’ясною торгівлею. Мати ж Григорія була настільки екзальтованою особою, що сина вона не сприймала зовсім, а увесь час відводила лишень собі та молодим науковцям, які стали її частими гостями до того моменту, коли маленькому Гришку ще й не виповнилось чотирьох років. Батько добре торгував, але поведінка матері не пройшла йому даремно. Він став випивати, а всього через три роки помер від цирозу печінки, залишивши увесь свій спадок єдиному синові Григорію. Проте у екзальтованої матусі Стрижака на заповіт покійного чоловіка була власна, категорично-діаметрально-протилежна точка зору.

      Минуть роки, і Стрижак, іноді у авто, іноді у номері готелю чи в якомусь туалеті якогось закладу-офісу задаватиме собі питання: як потрібно ненавидіти власну дитину, щоб вчинити з нею те, що вчинила його рідна мати з ним? Навіщо народжувати дитину, а потім свідомо прирікати її на злидні та жорстокості цього світу? Чи не краще просто заборонити деяким жінкам взагалі займатись сексом, якщо дитина для них – це інструмент шантажу, корисна вигода? Такі нічого дитині не зуміють дати. Вони самі ще потребують якісно нового виховання.

      Мати найняла юристів, ті зробили свою справу – і вона від’їхала до Берліну, а її єдиний син Григорій – до спецінтернату. Там його і знайшли.

      Стрижака гартувало саме життя, тому він став ідеальним кандидатом для спецслужб. Він бачив людське дно, знав йому ціну, вмів виживати в екстремальних ситуаціях. Його захоплення тайським боксом, літературою, історією та мовами не минули непоміченими. Контора вміла знаходити таланти, і не важливо як вона офіційно називалась на той момент, коли такі таланти починали себе проявляти. СКАЧАТЬ