Название: Батяр з Клепарова
Автор: Андрій Аркан
Издательство: Фолио
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-966-03-7780-6
isbn:
Але така раптова з’ява Северина перемішала всі її марення та надії, зруйнувала всі її плани та наміри. Бо по тих термінах, які визначала і прораховувала для себе Галька, активізація нового Северинового зацікавлення нею мала б розпочатися не раніше як за три-чотири дні. Та аж ніяк не сьогодні!
Неочікувана поява його у ту пізню пору, збудженого, шаленого, такого красивого і такого… ну, як йому відмовити! – спочатку зовсім збила її з пантелику. І що їй робити? Не виганяти ж його назад, у ніч! Вона не встигла навіть подумати, навіть розпитати щось, для годиться, як одразу ж вони опинилися в ліжку і почалася серія такого потужного, такого всеспопеляючого кохання, що нещасна і щаслива в ту мить Галька забула про все на світі, про всі свої надії, плани та наміри, відкинула подалі свій сором, дівочий гонор та честь і, втративши останні залишки свідомості, здалася! Остаточно і безповоротно!
Десь під кінець ночі вона, щаслива і знеможена від кохання, все линула, все тулилася до задуманого Северина, який лежав до всього байдужий і зосереджено вдивлявся у безвість темної стелі, а вона все обіймала, все його виціловувала, все лопотіла щось, несла якісь бабські бздури про те, як їм буде добре разом, як заживуть вони славно, безбідно, як вони згодом подумають про відкриття своєї крамнички у Львові, її батьки в Куликові з радістю допоможуть, бо вони вже давно, з усім серцем готові до цього, про те, як…
Северин спочатку просто відмахувався від її слів, потім кидав доволі гострі фрази, аби до неї дійшло, що зараз він не в тому настрої, і замовкла, схаменулася врешті! Але нічого не допомагало!
З Галькою справді коїлося щось кепське. Виглядало на те, що вона просто втратила глузд! Вона раптом забажала затримати Северина біля себе вже в цю ж хвилину і ніколи більше не відпускати! І нікому не віддавати! Нізащо!!! Ні за які гроші!!! Вона хапалася за нього, намагалася стиснути його мертвим обіймиськом ніби навічно. Вона просила, молила, благала, погрожувала, волала!
Северину цього стало задосить. Він схопився з того ідійотського металічного ліжка, яке так забембало його своїм скрипом, і, хутко вдягаючись, намагався її втихомирити й пояснити, що вона, м’яко кажучи, перегнула палицю, переступила червону креску, заборонену межу! Що так з ним не можна! Галька ридала, відчайдушно чіплялася за останню надію хоч якось затримати коло себе Северина, голою повзала на колінах, хапаючись за його ноги.
«Та ти глянь на себе! Та ти ж уся смальцем своїм запливла! Ти ж, крім шинки, шпондеру, кишки, ковбаси своєї куликівської, ніц в світі більше не видиш!» – такими були останні Северинові слова, коли він полишив усю в сльозах нещасну Гальку і, гримнувши дверима, вибіг у передранкову зимну темінь, коли надворі ще й не починало сіріти. Потім СКАЧАТЬ