Фундація. Айзек Азімов

Чтение книги онлайн.

      – Звідки ви знаєте? Селдон відповів:

      – Буду чесним, не знаю. Усе залежить від Головного Комісара. Я вивчав його протягом багатьох років. Я спробував проаналізувати свої розробки, але ви знаєте, наскільки ризиковано вводити примхи однієї особи в психоісторичні рівняння. Однак я маю сподівання.

      7

      Авакім підійшов, кивнув Ґаалу ц нахилився до Селдона, щоб прошепотіти йому щось на вухо. У цей момент пролунало оголошення перерви й охоронці розділили їх. Ґаала повели геть.

      Слухання, що відбулися наступного дня, були зовсім іншими. Гарі Селдон та Ґаал Дорнік залишилися наодинці з членами Комісії. Вони сиділи разом за одним столом, і важко було помітити якусь різницю між п’ятьма суддями та двома обвинуваченими. Їм навіть запропонували сигари в коробці з райдужного пластику, схожого на нескінченний потік води. Очі бачили рух, але на дотик коробка була сухою та твердою.

      Селдон узяв одну сигару, Ґаал відмовився.

      – Тут немає мого захисника, – зауважив Селдон. Один із членів Комісії відповів:

      – Це вже не суд, докторе Селдон. Ми зібралися тут, щоб обговорити безпеку держави.

      Лінг Чен сказав:

      – Я буду говорити, – і інші члени Комісії відкинулися на спинки крісел, готові слухати. Навколо Чена запала тиша, у якій він міг говорити.

      Ґаал затамував подих. Чен, худий та сильний, виглядав старшим за свій вік і насправді був фактичним Імператором Галактики. Дитина, яка носила цей титул, була лише символом, який створив Чен, і не першим таким символом.

      Чен сказав:

      – Докторе Селдон, ви порушуєте спокій у володіннях Імператора. Нікого з квадрильйонів людей, які мешкають зараз на всіх зірках Галактики, через сто років уже не буде серед живих. Чому ж тоді ми маємо турбуватися про події, що віддалені від нас на три століття?

      – Мене самого не буде в живих за п’ять років, – сказав Селдон, – і все ж тривога сильніша за мене. Можете називати це ідеалізмом. Можете називати це ототожненням із містичним узагальненням, яке ми називаємо терміном «людство».

      – Я не хочу морочити собі голову містицизмом. Чи можете ви сказати мені, чому я не можу позбутися вас, а разом з вами й незручного та непотрібного майбутнього, яке настане за три століття і якого я ніколи не побачу, стративши вас сьогодні ввечері?

      – Якби ви зробили це тиждень тому, – відразу відповів Селдон, – ваші шанси залишитися живим до кінця року дорівнювали б одному з десяти. Тепер ця ймовірність дорівнює одному з тисячі. Усі судді зітхнули й заворушилися в кріслах. Ґаал відчув, як коротке волосся коле його потилицю. Очі Чена трохи розширилися.

      – Яким чином? – запитав він.

      – Падіння Трентора, – почав пояснювати Селдон, – неможливо зупинити жодним зусиллям. Однак його легко можна прискорити. Розповідь про перерваний суд наді мною СКАЧАТЬ