Париж для самотніх та інші історії (збірник). Джоджо Мойєс

Чтение книги онлайн.

      «Я стану справжньою парижанкою», – думає вона, знову відкидаючись на сидінні.

      Готель розташований на вузькій вуличці недалеко від бульвару. Вона відраховує євро відповідно до суми на лічильнику, але водій замість того, щоб узяти гроші, поводиться так, ніби вона плюнула йому в душу, і показує на її валізу в багажнику.

      – Пробачте, я не розумію, – говорить вона.

      – Багаж! – кричить він і додає ще щось французькою, чого вона не розуміє.

      – У туристичній агенції сказали, що поїздка коштуватиме не більше тридцяти євро, я перевірила.

      Водій іще більше кричить і жестикулює. Помовчавши якусь мить, Нелл киває головою, ніби зрозуміла, чого хоче від неї цей чоловік, і простягає йому ще десять євро. Він бере гроші, хитає головою й кидає її валізу на тротуар. Вона стоїть і дивиться, як таксі їде геть, замислившись над тим, чи не здерли з неї щойно забагато грошей.

      Готель справді виглядає симпатично. І вона тут! У Парижі! Ніщо не зможе її засмутити. Вона заходить усередину й опиняється у вузькому холі, де відчувається аромат бджолиного воску й чогось типово французького. Стіни прикрашені дерев’яними панелями, у залі стоять старі, але елегантні крісла. Дверні ручки зроблені з латуні. Вона починає думати, що скаже Піт. «Непогано, – промовить він. – Навіть дуже непогано, мала».

      – Вітаю. – Вона трохи нервується, адже зовсім не вміє говорити французькою. – У мене заброньовано номер.

      Слідом за нею з’являється жінка, яка також щойно прибула. Пихкаючи та риючись у сумочці, вона намагається знайти потрібний папірець.

      – Ось, у мене також заброньовано номер. – Вона кидає свою роздруківку на стійку поряд із роздруківкою Нелл. Нелл трохи відходить убік, намагаючись не звертати уваги на те, що на неї напирають ззаду.

      – Це жах, як я сюди діставалася. Жах! – Явно американка. – А рух на дорогах який жахливий!

      Адміністратор готелю – жінка років сорока з коротким, стильно підстриженим темним волоссям. Вона підводить погляд на нових гостей і трохи супиться.

      – У вас обох заброньовано номер? – Вона уважно вивчає роздруківки, а тоді повертає їх власницям. – Але в мене залишився тільки один. Готель переповнений.

      – Це неможливо. Ви підтвердили бронювання. – Американка підсовує свій папірець ближче до адміністраторки. – Я бронювала номер минулого тижня.

      – Я також, – говорить Нелл. – Я забронювала номер два тижні тому. Погляньте, у моїй роздруківці все видно.

      Жінки витріщаються одна на одну, збагнувши несподівано, що тепер вони конкурентки.

      – Мені дуже шкода. Не розумію, звідки у вас підтвердження бронювання. У нас лише один номер. – Адміністраторка говорить це таким тоном, ніби вони самі винні.

      – Ну, тоді ви мусите знайти нам іще один номер. Ви маєте виконувати свої обов’язки. Ось погляньте. Тут чорним СКАЧАТЬ