Протистояння. Том 2. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ або ж допоки Сміттєбак не вилив йому всі подяки й присяги на вірність.

      Біля Ґранд-Джанкшн він узяв собі новий велосипед, і 25 липня Сміттєбак мчав західною Ютою – їхав трасою 4, що єднає східний відрізок I-89 з магістраллю І-15, що тягнеться з північної частини Солт-Лейк-Сіті аж до самого Сан-Бернардино, штат Каліфорнія. І коли переднє колесо його новенького велосипеда вирішило попрощатися з вилкою та покотилося до пустелі, Чувак-Сміттєбак перелетів через руль і приземлився на голову – чудо, що черепа не розколов: коли це сталося, він гнав на швидкості в сорок, і то без шолома. Та менш ніж за п’ять хвилин він зіп’явся на ноги. Кров струменіла з кількох порізів та подряпин, заливала йому обличчя, однак Сміттєбак зашаркав ногами і виконав свій коротенький танець. «Сібола-ла, за тебе – життя, Сібола-ла, тиц, ти-диц, ти-диц!» – наспівував він, кривлячись од болю.

      Для зламаних духом і розтрощених черепом нема нічого більш утішного за гарну молитовну вмазку.

* * *

      7 серпня Ллойд Генрейд зайшов до кімнати, у яку попереднього дня заселили Чувака-Сміттєбака, – він тоді мало не марив од зневоднення. Гарна кімната. Тридцятий поверх «MGM». У ній було кругле ліжко з шовковою білизною, над яким висіло дзеркало точнісінько такої ж форми та розміру.

      Чувак-Сміттєбак поглянув на Ллойда.

      – Як почуваєшся, Сміттєбаче? – спитав Ллойд, зустрівшись із ним поглядом.

      – Добре, – відповів Сміттєбак. – Краще.

      – Трохи їжі, води й відпочинку – от і все, чого тобі бракувало, – сказав Ллойд. – Приніс тобі чистої одежини. Розмірів не знав, тому набрав навмання.

      – На вигляд якраз.

      Сміттєбак не знав своїх розмірів – не міг запам’ятати й годі. Він узяв у Ллойда розтягнуті джинси й робочу сорочку.

      – Спускайся снідати, як перевдягнешся, – у Ллойдовій мові чулася шанобливість. – Більшість наших їсть у готельному ресторані.

      – Звісно. Окей.

      Ресторан гув од розмов, і Сміттєбак зупинився за рогом – його вхопив страх. Коли він зайде, на нього дивитимуться всі. Дивитимуться й іржатимуть. Спершу захихоче хтось за дальшим столом, тоді до нього долучаться ще… наступної миті столи наїжачаться вказівними пальцями, і весь ресторан вибухне реготом.

      «Гей, ховайте сірники – он іде Чувак-Сміттєбак!»

      «Гей, Сміттяче! Що сказала старенька Семпл, коли ти спопелив її чек?»

      «Пісяєшся вночі, га, Сміттєбачку?»

      Його тіло вкрилося потом, і Сміттєбак зробився липким попри душ, який прийняв після відвідин Ллойда. Він згадав, як поглянув у дзеркало, що висіло в душовій, і побачив своє поцятковане струпами лице, висушене тіло та оченята, замалі для глибоких очниць. Так, вони реготатимуть. Він дослухався до того, як жебоніли розмови, як дзенькали об тарілки столові прибори, і думав, що краще просто злиняти.

      Та тоді він згадав, як вовк обережно взяв його за руку та повів геть від металевої СКАЧАТЬ