Коханка з площі Ринок. Андрій Кокотюха

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ потрібен адвокат? – капітан почав заводитися. – Звідки ви взялися? Хто вас кликав? Узагалі – якого чорта тут відбувається?!

      – Жорстоко вбито жінку, з якою ви мали інтимні стосунки, – спокійно пояснив Клим. – Усупереч усім правилам ваш товариш, капітан Зубов, доручив мені провести дізнавання приватно.

      – А?… – Платов кивнув на Віхуру.

      – Досвідчений львівський поліцейський. Без його допомоги я не матиму правильних відповідей на деякі питання. Пане капітане, давайте відразу домовимося: друзями ми з вами бути не можемо, ворогувати з вами та всією російською армією не хочемо. Заради власної безпеки, тут і тепер. Проте, з’ясовуючи обставини цього злочину, діяти маємо намір у ваших інтересах.

      – Не беріть на себе забагато, – буркнув Віхура польською.

      Зрозумів Платов чи ні – хтозна. Ковзнув поглядом на відставного комісара, видихнув, зосередився на Кошовому.

      – До ваших послуг. Прошу сідати.

      Примостивши навпроти капітана стілець, Клим осідлав його, своє пальто для зручності розстебнув, капелюха збив набакир.

      – Почнемо спочатку. У помешканні жінки, з якою ви мали інтимний зв’язок, уже знайшлися чоловічі капці. Бачу, добротні, та не нові. Отже, куплені не спеціально для вас. Одруженою Божена Микульська, здається, не була. Розлученою – так само. Вас не здивували оці капці в оселі молодої панни?

      Перш ніж відповісти, Платов підвівся, важко видихнувши при цьому, взяв напівпорожній графин, налив у склянку води, жадібно випив, облизав сухі губи.

      – Ні. Чесно кажучи, не сушив цим голову.

      – Даруйте за те, що скажу, бо можу образити вас… Ви в панни Божени навряд чи були першим чоловіком.

      Капітанові очі блиснули вогнем, та він стримався.

      – Це правда. Не бачу тут нічого… розумієте… такого…

      – Я теж, – кивнув Клим. – Проте бачу інше: ви в панни Микульської були не першим мужчиною, але й не першим коханцем, котрий отак, запросто, приходить сюди, перевзувається в капці, сидить у фотелі, на ліжку тощо. Мав нагоду вести чимало кримінальних справ побутового характеру. Відставлені чоловіки, екс-коханці, навіть жінки, колишні дружини й коханки, – це надзвичайно ревнива публіка.

      При цих словах Віхура заворушився, збираючись щось додати. Та враз мотнув головою, відвернувся до вікна.

      – То ви, пане Кошовий, по капцях дійшли висновку, що вбивця – колишній коханець? – стрепенувся Платов.

      – Не лише. Жертва відчинила двері та впустила вбивцю без боязні.

      – Їй погрожували, – мовив раптом капітан.

      Тепер Віхура насторожився, подався вперед, обмінявся швидким поглядом із Климом. Той теж випростався, став урівень із Платовим, не запитав – виплюнув:

      – Хто? Коли? Як?

      – Божена жалілася. Кілька разів, двічі або тричі за короткий час. Підкидали записки, били вікна. Зволите побачити в залі. Я дивом розшукав у цьому місці скляра, аби замінити потрощене. СКАЧАТЬ