Ярмарок нічних жахіть (збірник). Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Там виявилася не вода, це точно. На смак воно було наче гаряча харчова олія. Проковтнув він її головним чином через здивування. Горілка гарячою доріжкою пробіглася вниз йому по горлу, а потім вибухнула в шлунку.

      – Святий Йсусе! – скрикнув Піт.

      Сльози ринули йому з очей. Він на всю довжину руки відсторонив пляшку, немов вона його щойно була вкусила. Але жар у нього в шлунку вже стишувався, і почувався Піт досить добре. Не п’яним, а також не так, ніби зараз виблює. Оскільки він уже знав, чого очікувати, Піт дозволив собі ще один маленький ковток. Жар у роті, жар у горлі… а потім «бабах» у шлунку. Насправді доволі класно.

      Тепер він відчував пощипування в плечах і руках. Либонь, також на шиї. Не те відчуття поколювання, наче голками, яке отримуєш, коли затерпне кінцівка, а більше схоже на те, ніби щось прокидається.

      Піт підніс пляшку собі до губ, та потім опустив. Малося дещо інше, що непокоїло дужче за можливість впасти з вантажної платформи або розбити велосипед дорогою додому (на мить він загадався, чи можуть арештувати за їзду п’яним на велосипеді, і вирішив, що можуть). Хильнути кілька ковтків горілки, аби мати змогу цим похвалитися, то одна річ, але якщо він вип’є стільки, що перебере, про це знатимуть батько й матір, коли прийдуть додому. Вистачить одного погляду. Намагання прикинутися тверезим не допоможе. Вони п’ють, їхні друзі п’ють, й інколи вони п’ють дуже багато. Вони знають ті прикмети.

      А ще не слід забувати про жахливе ПОХМІЛЛЯ. Достатньо Піт із Джорджем надивилися на своїх тата з мамою, як ті з блідими обличчями й червоними очима тиняються по хаті суботніми й недільними ранками. Вони ковтали вітамінні пігулки, вони наказували стишити телевізор, а музика була геть verboten[30]. ПОХМІЛЛЯ мало вигляд абсолютної протилежності насолоди.

      А втім, якщо ще разок сьорбнути, можливо, це не зможе зашкодити.

      Він зробив трохи більший ковток і крикнув:

      – Вжик, ми злетіли!

      Це його розсмішило. У голові відчувалася деяка легкість, але то було цілком приємне відчуття. Куріння йому не пішло. Випивка – так.

      Він підвівся, трішки похитнувся, відновив рівновагу і ще посміявся.

      – Стрибайте в той сраний піщаний кар’єр, котики солоденькі, – проголосив він порожньому ресторану. – Я в сраку п’яний, а в сраку п’яний це краще.

      Це прозвучало дуже смішно, і він голосно зареготав.

      «Чи я насправді п’яний? Усього лише з трьох ковтків?»

      Він так не вважав, але під кайфом безумовно був. Не більше того. Хорошого не надміру. «Пий відповідально»[31], – проголосив він порожньому ресторану і засміявся.

      Він іще деякий час потусується тут, почекає, поки це вивітриться. Однієї години буде достатньо, можливо, двох. Скажімо, до третьої дня. Наручного годинника він не має, але зможе дізнатися про час з передзвону Святого Йосипа, який стоїть не більш як за милю звідси. Тоді він і вирушить, СКАЧАТЬ