Що впало, те пропало. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Він подумав, що будь-яка з цих реклам (стрибають бульбашки з проносним, матусі-чепурухи, співаючі гамбургери) могла бути складена Джиммі Ґолдом, і від цього голова розболілася як ніколи сильно. Він вирішив сходити до «Зоні» купити анацин. Можливо, ще й пару пляшок пива. Від пива нічого поганого не буде. Проблеми бувають від міцніших напоїв, і він добре засвоїв цей урок.

      Анацин він купив, але від думки про те, щоб пити пиво в будинку, повному книг, які йому читати не хотілося, перед телевізором, який його не приваблював, настрій у нього зіпсувався остаточно. До того ж те, що він дійсно хотів почитати, знаходилося так спокусливо близько. Морріс не мав звички пити в барах, але відчув, що, коли зараз не вийде, не знайде компанію й не послухає енергійну музику, то, напевно, збожеволіє. Він був переконаний: десь у цій дощовій ночі є молода жінка, якій також хочеться танцювати.

      Заплативши за ліки, він майже мляво запитав молодого хлопця за касою, чи немає поблизу бару із живою музикою, куди можна доїхати автобусом.

      Молодий хлопець відповів, що є.

      2010

      Коли в п’ятницю о пів на четверту Лінда Сауберс повернулася додому, Піт сидів на кухні й пив какао. Волосся його ще не висохло після душу. Повісивши куртку на гачок біля дверей чорного ходу, вона знову приклала зап’ястя до його голови.

      – Холодний! – повідомила вона. – Тобі краще?

      – Ага, – відповів він. – Коли Тіна повернулася, я зробив їй крекерів з арахісовим маслом.

      – Молодець, ти чудовий братик. А де вона?

      – В Еллен, де ж їй іще бути?

      Лінда закотила очі, і Піт розсміявся.

      – Матінко Божа, це що, сушарка гуде?

      – Ага. У кошику різний одяг лежав, і я вирішив його випрати. Ти не хвилюйся, я зробив усе, як написано в інструкції на дверцятах. Усе добре випралось.

      Вона нахилилася й поцілувала його в скроню.

      – Ти моя маленька бджілка.

      – Я намагаюся, – сказав Піт, стиснувши праву руку, щоб сховати пухир на долоні.

      Перший конверт прийшов снігового четверга, менше ніж за тиждень. Адресу – «містерові Томасу Сауберсу, Сикоморова вулиця, будинок 23» – було надруковано. На правому верхньому куті було наклеєно сорокачотирицентову марку з Роком Тигра. У лівому верхньому куті зворотної адреси не було. Том – єдиний член клану Сауберсів, що перебував у будинку в цей час, – розкрив конверт у передпокої, очікуючи побачити якусь рекламу або черговий рахунок за прострочений платіж. Бог свідок, останнім часом таких приходило чимало. Але це була не реклама й не прострочений платіж.

      Це були гроші.

      Решта пошти – каталоги коштовних товарів, яких вони не могли собі дозволити, і рекламні проспекти, адресовані «мешканцеві» – випали з його рук і розсипалися біля ніг, але він цього навіть не помітив. Низьким голосом Том Сауберс вимовив, майже прогарчав:

      – Що за чортівня?

      Коли СКАЧАТЬ