Що впало, те пропало. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в Енді відкрилося багато нового, чи не так? Морріс згадав улюблений вислів одного хлопця із забудови: купа пістолетів, і всі без набоїв.

      Коли офіціантка пішла, забравши із собою паркий жіночий дух, Енді знову нахилився вперед.

      – Цих колекціонерів купа, – сказав він. – Чого тільки не збирають: картини, скульптури, перші видання… У Техасі є один хлопець, який зібрав колекцію записів на воскових циліндрах на мільйон доларів, а в іншого є повний комплект усіх журналів фантастики, вестернів і жахів, які виходили з 1910-го до 1955-го. Гадаєш, усе це добро купувалося й продавалося законним шляхом? Дідька лисого. Колекціонери божевільні, найзапеклішим начхати, украдені чи ні речі, які їм хочеться отримати, і вони не збираються ні з ким ділитися.

      Моррісу вже доводилося чути такі слова, і на його обличчі, мабуть, це відбилося, тому що Енді ще ближче присунувся до нього. Тепер їх носи майже стикалися. Морріс відчув запах «Інгліш лезер» і подумав: «Ось, значить, який одеколон полюбляють гоміки. Щось на зразок таємного знака».

      – Ти гадаєш, вони мене слухатимуть?

      Морріс Белламі, який тепер дивився на Енді Халлідея інакше, відповів, що, либонь, ні.

      Енді випнув нижню губу.

      – Нічого, коли-небудь слухатимуть. Так. Коли я заведу власний магазин і клієнтуру. Але на це підуть роки.

      – Ми говорили, що чекатимемо п’ять років.

      – П’ять? – Енді уривчасто реготнув і повернувся на свій бік стола. – За п’ять років я, можливо, зможу відкрити свій магазин – я вже вподобав одну містинку на Лейсмейкер-лейн, там тепер магазин тканин, не дуже успішний, – але знадобиться набагато більше часу, щоб знайти грошовитих клієнтів і завоювати довіру.

      «Занадто багато „але“, – подумав Морріс, проте раніше „але“ не було».

      – Наскільки більше?

      – Спробуй прийти до мене з цими записниками на початку двадцять першого століття, якщо вони все ще будуть у тебе.

      Навіть якщо б у мене зараз було коло знайомих приватних колекціонерів, ніхто, навіть найбільш одержимі, і ті не доторкнулися б до такої небезпечної речі.

      Морріс якийсь час дивився на нього занімівши. Потім нарешті вимовив:

      – Нічого такого ти не говорив, коли ми планували…

      Енді схопився обома руками за голову.

      – Ми нічого не планували! І не намагайся на мене нічого перекладати. Ніколи! Я знаю тебе, Моррі. Ти їх украв не для того, щоб продати. Принаймні, не прочитавши. Потім ти, напевно, погодишся показати дещо з них світові, якщо ціна влаштує. Але головне в цьому всьому – ти просто схибнувся на Джоні Ротстайні.

      – Не треба так говорити. – Пульсація в скронях посилилася.

      – Я буду так говорити, якщо це правда, а це правда. Ти схибнувся ще й на темі Джиммі Ґолда. Це через нього ти потрапив до тюряги.

      – Я потрапив до тюряги через матір. Вона, можна сказати, своїми руками мене туди запхала.

      – Яка різниця? Це в минулому. А зараз сьогодення. СКАЧАТЬ