Під куполом. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на придбання чогось для сховища. Колись було по триста доларів. Тепер шістсот. Отже, лічильник Ґайґера ви вже собі знайшли. – Вона скинула на нього оком. – Звісно, Джеймс Ренні розглядає всі речі, що знаходяться у міській раді, як свої власні, від горища до бомбосховища, і тому він забажає знати, навіщо вам раптом знадобився лічильник.

      – Великий Джим Ренні нічого про це не знатиме, – відповів Барбі.

      Вона залишила це зауваження без коментарів.

      – Хочете зі мною до редакції? Подивитися виступ Президента, поки я верстатиму газету? Робота, можу вас запевнити, буде швидка й брудна. Одна стаття, півдесятка фотографій для місцевого вжитку, і ніякої реклами осіннього розпродажу в Берпі.

      Барбі зважив пропозицію. Завтра в нього багато справ, і не лише куховарство, а й багато інших питань. З іншого боку, якщо він зараз повернеться до свого помешкання над аптекою, хіба він зможе заснути?

      – Гаразд. До того ж, можливо, мені не варто було би про це об’язичуватися, але в мене неабиякий талант офіс-боя. І ще я можу зварити скаженої кави.

      – Містере, вас прийнято, – вона підняла від керма праву руку, і Барбі ляснув її по долоні.

      – Можна мені поставити вам ще одне запитання? Абсолютно не для публікації.

      – Звісно, – сказав він.

      – Цей фантастичний генератор. Ви вірите, що знайдете його?

      Поки вона припарковувалася перед фасадом редакції «Демократа», Барбі зважував шанси.

      – Ні, – врешті відповів він. – Це було б надто легко.

      Вона зітхнула і кивнула. А тоді вхопила його за пальці.

      – Як ви гадаєте, вам допоможе, якщо я молитимуся за ваш успіх?

      – Не завадить, – погодився Барбі.

4

      На День Купола в Честер Міллі існувало тільки дві церкви; й обидві постачали протестантський набір товарів (хоча в дуже різних упаковках). Тутешні католики відвідували храм Пресвятої Діви на Чистих Джерелах у Моттоні, а близько десятка міських євреїв, коли відчували потребу в духовній втісі, їздили до синагоги Бет Шалом у Касл Року. Колись у місті була також Унітаріанська церква[116], але занепала через брак парафіян наприкінці вісімдесятих. Та й ще до того усі погоджувалися з думкою, що то була не церква, а якась ледь не хіпейна божевільня. Тепер у її будівлі містилася крамниця «Нові & Уживані книги».

      Обидва актуальні в Честер Міллі пастори того вечора перебували, як полюбляв висловлюватися Великий Джим Ренні, в «уклінному стані», але тональності їхніх молитов, хід думок і жадання вельми відрізнялися.

      Преподобна Пайпер Ліббі, котра проповідувала своїй пастві з кафедри Першої Конгрегаційної церкви, більше не вірила в Бога, хоча не ділилася цим фактом зі своїми вірними. Натомість віра Лестера Коґґінса сягала рівня святого мучеництва або безумства (втім, це ті два слова, які, либонь, означають одне явище).

      Преподобна Ліббі, все в тому ж суботньому одязі, в якому вона поралася в себе у дворі – й безперемінно гарна у свої СКАЧАТЬ