Під куполом. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

      Расті розпечатував шприц. Потім уколов три куби ксилокаїну з епінефрином[58] – суміш знеболювальних, що він її по-старосвітському називав новокаїном. Чекав, щоб узятися врешті до акуратного очищення рани, сподіваючись не завдати хлопцю болю, більшого за той, якого неможливо було уникнути.

      – Десь так.

      – Вау, бейбі! – вигукнув Бенні. – Сигнал до атаки: три синіх свистки.

      Расті розреготався.

      – То ти крутонув повну трубу[59] перед тим, як вілсонутися? – йому це дійсно було цікаво, як колишньому бордеру, котрий сам уже давно покинув це діло.

      – Лиш половинку, але відчуття було чумове! – розквітнув Бенні. – А скільки швів треба, як ти гадаєш? Коли Норрі Келверт гепнулася з парапету в Оксфорді минулого літа, їй наклали дванадцять.

      – Та ні, так багато не буде, – запевнив Расті. Він знав цю Норрі, дівчинку міні-готку, чиїм головним бажанням, як здавалося, було вбитися на скейтборді раніше, ніж вона встигне народити від якогось байстрюка. Расті натиснув кінчиком голки біля рани. – Відчуваєш тут?

      – Атож, чувак, сповна. А ти чув, як там щось грюкнуло таке, ніби стрельнуло?

      Сидячі в трусах на оглядовому столі, з підкладеним під закривавлену ногу паперовим рушником, Бенні махнув рукою приблизно в південному напрямку.

      – Та ні, – відповів Расті.

      Насправді він чув два звуки, і не на постріли схожі, а на вибухи, на превеликий жаль. Треба швидше закінчувати з хлопчиком. А де ж той Чудотворець? Робить обхід, казала Джинні. Що, швидше за все, означає – хропе в докторській спочивальні лікарні імені Кетрін Рассел. Там і таким чином здебільшого й відбувалися тепер обходи Чудотворця.

      – А тепер відчуваєш? – Расті знову вколов голкою. – Не дивися туди, зір тебе обманює.

      – Ні, дядю, нічого. Ти дуркуєш зі мною.

      – Аж ніяк. У тебе там уже заніміло. – «І від страху також», – подумав собі Расті. – Гаразд, почнемо. Ляж на спину, розслабся і насолоджуйся польотом на лайнері авіакомпанії «Кеті Рассел». – Він промив рану стерильним фізіологічним розчином, очистив, підрівняв своїм надійним скальпелем № 10. – Буде шість швів найкращою, яка тільки в мене є, нейлоновою ниткою.

      – Супер, – промовив хлопець і тут же додав: – Мене, здається, нудить.

      Расті подав йому спеціально розрахований на такі випадки лоток, ригальник, як вони його тут називали.

      – Блюй сюди, а якщо хочеш, можеш і відключитися.

      Бенні не зомлів. І не зблював. Расті вже накладав на рану стерильну пов’язку, коли пролунав короткий стук у двері й до кімнати зазирнула Джинні Томлінсон.

      – Я можу перемовитися з тобою хвильку?

      – Не хвилюйся за мене, – сказав Бенні. – Мені зараз гарно, як ото після того, коли довго терпів, а тоді помочився. – Такий собі ґречний чувачок.

      – Расті, ходімо до холу? – спитала Джинні. На хлопця вона й оком не скинула.

      – Бенні, СКАЧАТЬ