Високі тіні. Ліан Луа

Чтение книги онлайн.

      Спостерігаючи за роботою брата, Власта згадала, що вбивця завдав Аліні удару ножем у шию: не перерізав горло, а встромив лезо по саме руків’я. Вона прикривала руками рану і спиралася на стіну, залишаючи на ній відбитки долонь. Картина цих подій постала перед очима Власти настільки реалістично, що в неї ненадовго перехопило дихання. Її серцебиття пришвидшилося, й вона немовби відчула страх і біль жертви. Від цих відчуттів Власта почала задихатися, але, заплющивши очі і зробивши глибокий вдих, вона змогла відновити контроль над собою.

      Діючи за прикладом брата, Власта взялася розглядати арку і помітила дещо цікаве: на стіні, навпроти тої, до якої притискали жертву, виднілися тріщини, – вони збігали навскіс і нагадували слід від удару залізним батогом. Та найцікавішим було те, що в центрі ці тріщини переривалися, ніби удар припав на людину, що стояла навпроти жертви.

      Власта підійшла і придивилася до тріщин. Вона бачила їх на фотографіях, але не надала їм значення, бо думала, що вони не стосуються справи. Але тепер вона зрозуміла, що тріщини свіжі, тому не можна виключати ймовірність того, що вони утворилися в мить вбивства.

      – А що ви думаєте про це? – поцікавилася вона, продовжуючи вивчати знахідку.

      – Тріщини? – уточнив Олександр. – Так, ще одна дивна річ. Я опитав сусідів, вони переконані, що до вбивства їх не було. Але, відверто кажучи, я гублюся в здогадах, що ж могло сприяти їхній появі. Людині не під силу так розбити стіну.

      – Так, цікаво, – приєднався Зар. – І удар машиною також можна виключити. Тут не вистачило б місця для розгону.

      Власта випросталася і раптом виявила на стіні, просто на рівні очей, відбиток кощавої долоні з довгими пальцями, залишений якоюсь чорною рідиною. Вона одразу зрозуміла, що цей слід належить такій самій руці, як ті, що підкорялися «тіньовій» людині, яка вбила її батьків. Від страху її очі розкрилися максимально, серце закалатало, а дихання стало переривчастим. Мить потому Власта усвідомила, що це не відбиток, а тінь, і її душа враз поринула в жах, що від нього аж серце холоне. Вона різко озирнулася і окинула поглядом всю арку: всюди лежали тіні у вигляді долоней. Їх були десятки, навіть сотні. Паніка оволоділа Властою, і, втративши над собою контроль, вона присіла, накрила голову руками та закричала: