Название: Вступ до психоаналізу
Автор: Зиґмунд Фройд
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная образовательная литература
isbn: 978-966-14-8981-2,978-966-14-8980-5,978-966-14-8353-7
isbn:
Ви, певне, звернете мою увагу, що я тут знову запровадив припущення, вже друге в короткому викладі цього питання; вчинивши так, я послабив претензії на безперечну довіру до мого методу. Адже я спершу висунув гіпотезу, що сновиддя – психічний феномен, а потім ще одну, буцімто в психіці людини є таке, про що вона знає, сама того не знаючи, і т. ін.
Вам досить лише не забувати про цілковиту необґрунтованість цих обох гіпотез, щоб утратити всякий інтерес до висновків, яких можна досягти, зіпершись на них.
Що ж, вельмишановні добродійки і добродії, я довів вас сюди не на те, щоб дурити вас або приховувати щось від вас. Я, щоправда, зголосився прочитати курс «Елементарних лекцій зі вступу до психоаналізу», але під ним я аж ніяк не розумів викладу in usum delphini,[15] де б я гладенько подав матеріал, старанно приховавши всі труднощі, заповнивши всі прогалини, і затер усі сумніви, щоб ви спокійно тішилися думкою, ніби вивчили щось нове. Ні, саме тому, що ви початківці, я хочу показати вам нашу науку такою, яка вона є, з усіма її прогалинами і труднощами, вимогами та сумнівами. Адже я знаю, що, як і в кожній науці, а надто на початку, чогось іншого там не може бути. Знаю й те, що викладачі інших наук попервах намагаються приховати від своїх учнів ці труднощі й недосконалості. Але в психоаналізі цього робити не можна. Так, я й справді висунув дві гіпотези, і то одну всередині другої, тож той, кому це все видається надто тяжким або непевним, хто звик до високого ступеня точності й елегантних висновків, може відступити від мене. Я б тільки порадив йому остаточно полишити психологічні проблеми, бо, боюся, тут він не доступиться до тих точних і певних шляхів, на які готувався стати. Крім того, на мою думку, наука, яка справді збагачує наші знання, не повинна водночас і дбати, щоб її чули, і вербувати шанувальників. Тільки досягнені результати повинні визначати ставлення до науки, а вона цілком може зачекати, поки ті результати привернуть до неї людську увагу.
Тим із вас, хто й далі прагне вивчати психоаналіз, я нагадаю, що мої обидві гіпотези мають неоднакову вагу. Сновиддя – психічний феномен, це перша гіпотеза, і, сподіваюсь, її підтвердить успіх нашої роботи; а другу гіпотезу вже доведено в іншій царині, і я лише набираюся зухвальства перенести її звідти й застосувати до наших проблем.
Але де, в якій царині брати докази, ніби є знання, про яке людина нічого не знає, як ми припускаємо у випадку зі сновидцем? Адже це був би дивовижний, приголомшливий факт, що змінив би всі наші уявлення про психічне життя, і його не годилося б ховати. А водночас це був би факт, що самим своїм проголошенням заперечував би себе, а проте претендував би на істинність, – СКАЧАТЬ
15
[ «Для вжитку дофіна» – йдеться про підчищене видання античних творів, яке Людовік XIV звелів підготувати для свого сина].