Місто кісток. Кассандра Клэр

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Кілька чого? – перепитала Клері.

      – Кілька Зречених, – відповіла Доротея з такою радістю, що, на думку Клері, зовсім не відповідала ситуації. Вона озирнулася довкола. – Ну й наробили ви безладу! А прибрати за собою й не планували? Як завжди.

      – Але ж ви приземлена, – продовжив Джейс, нарешті завершивши речення.

      – Як спостережливо, – пробурчала Доротея, блиснувши очима. – Ти зламав усі стандарти Конклаву.

      Здивування на обличчі Джейса згасло, змінившись гнівом.

      – Ви знаєте про Конклав? – він вимагав пояснень. – Ви знали про нього й про те, що в цьому будинку був Зречений, але не повідомили їм? Саме існування Зречених є злочином проти Завіту…

      – Ні Конклав, ні Завіт нічим мені не допомагали, – сказала пані Доротея, сердито блискаючи очима. – Я їм нічого не винна. – На мить її скрипуча нью-йоркська вимова зникла, змінившись якоюсь іншою, грубішою, з більш вираженим акцентом, який Клері не впізнавала.

      – Джейсе, припини, – попросила Клері. Вона повернулася до мадам Доротеї.

      – Якщо ви знаєте про Конклав та Зречених, то, можливо, вам відомо, що сталося з моєю мамою?

      Доротея заперечно похитала головою, її сережки загойдалися. На обличчі промайнула жалість.

      – Моя тобі порада, – відказала вона, – забудь про свою матір. Вона зникла.

      Підлога під ногами Клері захиталася.

      – Ви маєте на увазі, що вона – мертва?

      – Ні, – вимовила Доротея неохоче. – Я впевнена, що вона жива. Поки що.

      – То я маю знайти її, – сказала Клері.

      Світ перестав хитатися. Джейс стояв позаду, притримуючи рукою її лікоть, немовби обнімаючи, та вона навіть не помітила.

      – Ви розумієте? Я мушу знайти її до того…

      Мадам Доротея зупинила її, виставивши руку.

      – Я не хочу встрягати в справи Мисливців за тінями.

      – Але ви знали мою матір. Вона була вашою сусід…

      – Це офіційне розслідування Конклаву, – обірвав її Джейс. – Я завжди можу повернутися з Безмовними Братами.

      – Заради… – Доротея глянула на двері, потім на Джейса і Клері. – Я думаю, ви могли б зайти, – зітхнула вона нарешті. – Розкажу, що мені відомо. – Вона попрямувала до дверей, але потім зупинилася на порозі й сердито глянула на них. – Але якщо ви скажете комусь, що я допомогла вам, то прокинетесь завтра зі зміями замість волосся і зайвою парою рук.

      – Додаткова пара рук завжди стане в пригоді, – сказав Джейс. – Зручно у бою.

      – Ні, якщо вони ростуть із твоєї… – Доротея перервалася та єхидно посміхнулася йому, – …шиї.

      – Ой-ой, – посумирнішав Джейс.

      – От-от, Джейсе Вейленде, – Доротея увійшла в квартиру, її багряний намет розвівався довкола неї, як недоладний стяг.

      Клері глянула на Джейса.

      – Вейленд?

      – Це моє прізвище, – Джейс виглядав приголомшеним. – Не СКАЧАТЬ