Інформатика. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Для позначення того, що число записано у шістнадцятеричній системі числення, у кінці його дописують символ «Н» або «h» (h – перша буква слова hexadecimal). Наприклад: В9h = 11*16+9 = 185; 4А9Fh=4*16³+10*16²+9*16+15 = 19103.

      Кодування символів

      Знакова форма сприйняття, зберігання і передачі інформації означає використання якої-небудь мови. Мови поділяються на розмовні (природні) і формальні. Природні мови носять національний характер. Формальні мови частіше за все відносяться до спеціальної галузі людської діяльності (наприклад мова математики).

      Код – правило для перетворення одного набору знаків в інший набір.

      Кодуванням називається процес перетворення одного набору знаків в інший набір. Кодування – спосіб зберігання і передачі інформації, форма представлення її на носії.

      Знак – це елемент кінцевої множини відмінних один від одного елементів. Знак разом з його змістом називають символом.

      Набір знаків, у якому визначений їх порядок, називається алфавітом. Існує багато алфавітів:

      • кирилиця (А, Б, В, …)

      • алфавіт десятеричних цифр (0, 1, 2, … 9) та ін.

      Є набори знаків, для яких немає якогось загальноприйнятого порядку:

      • знаки азбуки Брайля (для сліпих);

      • китайські ідеограми;

      • знаки генетичного коду.

      Важливе значення мають набори, що складаються лише з двох знаків:

      • пара знаків (+, -);

      • пара знаків «точка», «тире» (., – );

      • пара цифр (0, 1).

      Запис музики – це теж кодування.

      В обчислювальній техніці в наш час широко використовується двійкове кодування з алфавітом (0,1). Найбільш поширеними кодами є ASCII (American standard code for information interchange – американський стандартний код для обміну інформацією) і КОІ-8 (код обміну інформацією довжиною 8 біт).

      Для підтримки російського алфавіту застосовують два головних варіанти таблиці кодування символів – кодову таблицю 866 для операційної системи MSDOS і кодову таблицю 1251 для операційної системи Windows. Російські букви в цих кодуваннях розташовані на зовсім різних позиціях.

      У сучасних комп’ютерах використовується двійкова форма подання даних, що містить лише дві цифри – 0і 1. Така форма дозволяє створювати досить прості технічні пристрої для представлення (кодування) і розпізнавання (дешифровки) інформації. Двійкове кодування вибрали для того, щоб максимально спростити конструкцію декодуючої машини, адже дешифратор повинен уміти розрізнювати лише два стани (наприклад, 1 – у колі є струм, 0 – струму в колі немає). Через це двійкова система і знайшла таке широке застосування.

      Перша, або «нижня», половина таблиці ASCII (коди 0-126) містить розділові знаки, арабські цифри, символи латинського алфавіту. ASCII таблиця є загальновживаною в усьому світі. У кожній країні використовується своя «верхня» половина таблиці (коди 127–255, або «розширені» ASCII-коди), у якій знаходяться букви національних алфавітів і спеціальні символи.

СКАЧАТЬ