Чотири шаблі (збірник). Юрій Яновський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Чотири шаблі (збірник) - Юрій Яновський страница 45

Название: Чотири шаблі (збірник)

Автор: Юрій Яновський

Издательство: Фолио

Жанр: Классическая проза

Серия:

isbn: 978-966-03-5618-4

isbn:

СКАЧАТЬ наново переділити землю, – сказав Гнат Карпович.

      – Потрібно, але вона вже тиждень тому як переділена. І папери лежать у сільраді, – відповів Серьога.

      – А якби так трапилось, що паперів нема? – продовжував Гнат Карпович.

      – Кажи, що надумав, – запропонував Гундя.

      – Папери про переділ землі ми знищимо, а твій синок її переділить наново, «ввіду унічтоженія фактичних документов».

      – Правильно, – сказав Серьога-міліціонер, – а як?

      – Запалимо сільраду.

      – Ну й молодчина! Пропозиція голосується, – вирішив Серьога.

      – Але чому це сина твого нема? – запитав Гнат Карпович.

      – Чорти його знають! Пішов, мабуть, десь до дівчат у Трипілля, – немає дома.

      – Гляди, щоб він завтра на зборах був. Відсутнього не виберуть.

      У хату щось постукало. Ввійшла жінка Семка.

      – Старий Гундя тут?

      – Тут.

      – Петро йому прохав сказати, що завтра в обіди він буде дома. В нього якісь там справи в волості.

      – У волості?

      – Так. Я ходила сповістити про чоловіка.

      Жінка витерла очі.

      – Забери свого – он він лежить.

      Семко довго вагався, повторював свою приказку, але пішов нарешті.

      5

      Начволміліції читав:

      «…доносю я вам, товариш начальник, що в нас совершено вбивство чоловіка. Гнусний Серьога ваш, представник і захиститель порядку на території нашого села – забив чоловіка, жителя місцевого нашого села. Каковоє вбивство просю розслідувать і приїхати завтра в село Бабанку. І потому боліючи душою й серцем за несознательность такого ілімента, що підриває мирне прожиття УСРР прохаю взять собі на замєтку й приїхати завтра, аби покласти кінець международній контрреволюції й зрадникам проти Радянської влади – її представникам, що гнусно заплямили свою чесну пролетарську совість червоною кров'ю.

      Подательниця цього – жінка – розкаже все в подробицях…»

      6

      Села наші горять щоночі. Ніякий фільм не може вмістити всіх пожеж.

      – Запалю! – кричить хтось ображений, і ніччю світить ворожа хата всій окрузі.

      – Запалимо! – кажуть крутому голові КНС, що не тягне за куркулями, і горить цілу ніч головине господарство.

      – Можна буде запалити! – вирішує хтось із кооперативу, що прокрався, і горить кооператив, замітаючи у вогні сліди.

      Картина «Пожежа на селі» ставиться просто: темна, як атрамент, ніч перерізується вогненними стовпами. Щоб показати сполох, – знімають на півметрові фільму рухи церковного сторожа, що шарпає за вірьовку дзвона, самий дзвін, як розгойдується, і осторонь десь на фоні білої стіни – тінь пса, що широко й щиро виє. Як ще до цього додати пару рук, що хлюпають з відра водою, і роззявлені роти присутніх громадян – картина вийде вичерпуючою.

      Серьога теж СКАЧАТЬ