Країни світу. Америка, Австралія, Океанія. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Країни світу. Америка, Австралія, Океанія. Дитяча енциклопедія - Отсутствует страница 16

СКАЧАТЬ Але життя в республіці так і не налагодилося. Один диктатор змінювався іншим. У 90-х роках XX століття США (за рішенням Ради Безпеки ООН) знову вторглися в Гаїті, аби покінчити з диктатурою, що не була сумісна зі статусом республіки. Було проведено вибори, але після виведення військ із території країни внутрішньополітична ситуація залишилася вкрай нестабільною. І нині Гаїті перебуває у непростій ситуації. Уряд не може впоратися з тотальною бідністю, епідеміями та безграмотністю. Тривала соціально-економічна криза призвела до того, що Гаїті є однією з найвідсталіших країн у Латинській Америці, хоча має вигідне географічне положення, красиві пляжі, а отже, є потенційно привабливою для туристів, як і інші країни Карибського басейну.

      Таїтянські діти

      Однак Гаїті залишається аграрним краєм, експортуючи каву, цукор, какао-боби та сизаль. Тут ростуть також кукурудза, рис, овочі та тропічні фрукти. Вести сільське господарство важко через своєрідне поєднання клімату і рельєфу. Тропічний пасатний клімат забезпечує рясне зволоження гір, а ось на рівнинах, де розташовані поля, відчувається нестача опадів. Мешканці Гаїті ловлять рибу, креветок, омарів, розводять домашніх тварин. Особливо остров’яни полюбляють індичок, що є обов’язковою стравою за святковим столом. Окрім сільськогосподарської продукції, країна продає за кордон боксити, запасів яких має досить багато, а також у незначній кількості промислові товари (електроніка з імпортної сировини, спортивне обладнання).

      Гаїті є членом ООН та Організації американських держав, дуже залежить від міжнародної допомоги, а її грошова одиниця (гурд) є нестабільною.

      Туристичний бізнес давав Гаїті прибутки десь чверть століття тому, в період відносного політичного спокою. Особливо полюбляли цю країну американці. Її й справді є за що любити – гірські віражі та морські хвилі, будівлі колоніальної епохи, екзотичні свята, багатий пташиний світ.

      Ще двадцять років тому державною мовою Гаїті була французька. Проте це виглядало парадоксально і неприродно. Адже більшість населення говорила креольською – місцевим варіантом французької, який є досить далеким від оригіналу. А власне оригіналу, треба сказати, багато хто взагалі не знав. З 1987 р. креольська нарівні з французькою мовою стала державною.

      Більшість жителів Гаїті є нащадками привезених з Африки рабів (всього тут мешкає 7,6 млн людей). Французи тоді і не підозрювали, що разом із рабами вони привезли до Нового Світу нову релігію, народжену в африканській далечині, – вуду. Вона поширилася тут чи не більше, ніж на батьківщині, трохи трансформувалася і стала дуже популярною. Хоча більшість населення офіційно вважається католиками, до християнства вони належать часто лише номінально. Попри всю статистику, на Гаїті головною є таємнича релігія вуду – дика суміш африканських вірувань, магії, християнства та ще багато чого. Гостей Гаїті зазвичай запрошують подивитися ритуали вуду. Танці під звуки СКАЧАТЬ