Гаргантюа та Пантагрюель. Франсуа Рабле

Чтение книги онлайн.

      Артахей появив Оромедона,

      Оромедон появив Ґеммаґоґа,

      винахідника капців з закандюбленими носаками,

      Ґеммаґоґ появив Сізіфа,

      Сізіф появив Титанів, з яких випав Геркулес,

      Геркулес появив Еная, умільця вибирати з рук кліщів,

      Енай появив Ф'єрабраса,

      подужаного правицею Олів'є,

      пера Франції, Роландового приятеля,

      Ф'єрабрас появив Морґанта, первого на землі,

      хто грав у дамки, начепивши окуляри,

      Морґант появив Фракаса,

      про якого писав Мерлін Коккай,

      Фракас появив Ферраґуса,

      Ферраґус появив Мухолова, первого,

      хто почав задимлювати бичачі язики на багатті,

      а доти їх солили, як шинку,

      Мухолов появив М'яшкура,

      М'яшкур появив Мниху,

      Мниха появив Ґайоффа

      (з яйцями тополиними, а кабакою горобинною),

      Ґайофф появив Глитая,

      Глитай появив Паливоду,

      Паливода появив Почуйвітра,

      Почуйвітер появив Ґалаада,

      винахідника винних пляшок,

      Ґалаад появив Мірланґо,

      Мірланґо появив Ґалаффра,

      Ґалаффр появив Ваговика,

      Ваговик появив Робоастра,

      Робоастр появив Сортибранта Коїмбрського,

      Сортибрант появив Брушанта Момм'єрського,

      Брушант появив Брює,

      заломленого десницею Ож'є Данця, пера Франції,

      Брює появив Мабрена,

      Мабрен появив Воюйнеможу,

      Воюйнеможу появив Аклебака,

      Аклебак появив Недолугу,

      Недолуга появив Ґранґузьє,

      Ґранґузьє появив Ґарґантюа,

      Ґарґантюа появив зацного Пантагрюеля, мого пана.

      Певна річ, читаючи цей пасус, ви цілком резонно здивуєтеся і спитаєте: «Що за чудасія? Адже під час потопу загинули всі, окрім Ноя та ще семи душ, узятих на ковчег, одначе серед них згаданий Гурталі не числився?»

      Запитання, звичайно, доречне, цілком слушне і природне; але моя відповідь, гадаю, вас задовольнить, або тоді мені бракує десятої клепки. На світі мене тоді ще не було, вигадувати я не збираюся, натомість пошлюся на масоретів, цих мудів солоних і гебрейських гудців, а тамті авторитетно твердять, що згаданий Гурталі сидів не в Ноєвому ковчезі, – як туди влізти такому бардадимові? – а окаряч на ньому, як дітвора на дерев'яних кониках або як дебелий Бернський бик, убитий під Мариньяно, який окульбачив по-їздецькому важку гармату (з цього звірюки був і тихий шлапак і сягнистий клусак). Отак-то він, після Божого рятунку, вибавив ковчег від кораблетрощі: давав йому розгін ногами, а ступнею, як стерном, повертав його куди-хотя. Ті, хто сидів у трюмі, передавали через димар йому харчі, на віддяку за його послуги, і вряди-годи перемовлялися з ним, наче Ікароменіпп з Юпітером, про що нам повідав Лукіян.

      Ну що, ви добре втямкували? Тоді підправте добрий каганець, але не розбавлений, та й випийте самі. Ага, вам щось не віриться, а мені, як у пісні співається, й поготів.

      Розділ II

      Про уродини грізного Пантаґрюеля

      Ґарґантюа, устаршки літами чотириста сорок чотири роки, сплодив сина Пантагрюеля СКАЧАТЬ