Дух змін. Алан Грейтлак
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дух змін - Алан Грейтлак страница 4

СКАЧАТЬ Всередині мене залишалося зерно сумніву в очікуванні горя. Якісь сили, які нам ще не вдалося пізнати, керують людиною, вносячи свої корективи в її життя, перетворюючи його шлях у те, що йому судилося долею. Серце відчувало, що сьогоднішня зустріч була проявом цих сил, які заповнюють наші долі і проти яких ми безсилі. Залишалося лише дочекатися розв'язки, що така загадкова і неминуча в своїх звершеннях. Адже щасливий випадок чи злий рок завжди має місце в житті кожного з нас…»

      Прочитавши надруковані ним рядки, він мимохіть задумався, відклавши в сторону клавіатуру. Невідома доля давала йому можливість барвистим полотном малювати картину надії безкраїх мрій, до яких він так прагнув. Жодного разу його уява не звертала уваги на волю випадку або злий рок, що наздоганяє багатьох людей, які залишалися у своєму ілюзорному світі. Але ж, несприятливий шквал може спіткати і його вітрило надії, та з силою жбурнути об гострі скелі невдач. Адже у цьому світі є щось міфічне, що визначає долю кожного з нас.

      Міркуючи про мірило вічності, він мимоволі згадав про саміт у Вільнюсі. У його голові іронічним тоном відразу спливла сатирична фраза однієї, знайомої йому, людини: «Подивимося, як цей ˶хозяйственник̋ зможе вплинути на долю свого народу, адже окрім надії у нас нічого не залишилося». Якби тільки угода про асоціацію була підписана в цей вечір. В економічному векторі це б означало поступове падіння цін на ряд імпортованих товарів, на ввіз яких знімалися безглузді мита. Перед зубожілим народом відкрилися б нові горизонти можливостей, де вони змогли б реалізувати свої мрії. Звісно не миттєве поліпшення, але поступова модернізація країни мала б своє місце у неминучому майбутньому. На жаль, це були лише його мрії.

      Спогад про майбутній саміт вже не дозволили йому далі займатися книгою, відбираючи весь творчий запал на гру уяви. Він кілька разів намагався знову зайнятися справою, але в нього нічого не виходило. Запалені надії знову з'являлись в його голові, затьмарюючи собою вигадану ним історію. Неоправдані очікування завжди дозволяють нам злетіти до небокраю наших мрій.

      Нарешті, припинивши марні спроби зосередитися на романі, він закрив програму, дещо змінивши текст і почав збиратися на тренування. Чорна спортивна сумка дбайливо наповнювалася старими потертими речами, які він одягав, коли займався у спортзалі. Фізичні навантаження завжди додавали йому якусь примарну віру в себе і в можливості свого тіла. Вічна битва з власним ледарством і мерзенною слабкістю змушувала його плентатися в храм здоров'я, щоб кожен раз отримати лише одне – смак перемоги над собою.

      Зібравши речі, він швидко вискочив з будинку і побіг до залу, що знаходився в самому центрі міста, де текло його життя. Містечко під назвою Ч****** було невеличким і мало населення кількістю лише двісті сімдесят тисяч людей. Провінційне місто не було насичене хмарочосами або великими офісними будівлями і мало одну центральну вулицю, що наскрізь пронизувала весь обласний СКАЧАТЬ