Сині етюди. Микола Хвильовий

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ два, три, шість, двадцять… ще, ще, ще…

      Гу-у! Гу-у!

      Бах! Бах!

      Мчались місяці…

      Минуло… я не знаю, скільки минуло: може, це було вчора, може, позавчора, а може, промайнуло двісті літ?

      Коли це було?.. А може, це васильковий сон?

      – Не знаю!

      І от – літо, степове літо. Це степи біля Дніпра – недалеко Дніпро.

      …Тепер ночі в літніх степах.

      Це так чудово, так каламутної

      Знаєте? Сидиш у степу й думаєш про тирсу. Це так чудово: думати про тирсу, коли вона таємно шелестить, коли шелест зайчиком: плиг! плиг!

      Це так чудово!

      Ах, який мене жаль бере, що мої попередники змалювали вже степ уночі. А то б я його так замалював – їй-право!

      …Я приїхав.

      На третій день одержую записку:

      «Товаріщ, ви, кажется, прієхалі єщо в пятніцу. Предлагаю нємєдлєнно зарегістріроваться в ячєйкє».

      Кажу:

      – Секретар, мабуть, жоха, із старих партійців.

      Товариш усміхнувся:

      – Тебе дивує записка? «Это чепуха». От ти ще понюхаєш дискусію. В печінках мені сидить оця дискусія.

      Я зацікавився.

      – Що за дискусія?

      – Почекай, сам узнаєш.

      І не сказав.

      …Я пішов.

      – Де кімната ком'ячейки?

      – Он!

      Входжу.

      Дивлюсь – щось знайоме. Думаю, пригадую й раптом згадав: та це ж «кіт у чоботях».

      Ото штука!

      – Ви секретар ком'ячейки?

      – Я…

      – Вас, здається, товариш Жучок?

      – Так.

      – Ну, так ми з вами знайомі. Пам'ятаєте?..

      Вона, звичайно, все пам'ятає, але вперше зареєструвала мій партквиток, а потім уже говорила.

      …Ясно: минуло стільки часу. Товариш Жучок дочитала – прочитала «Что такое коммунизм»… Издание N-го боевого участка рабоче-крестьянской Красной Армии. І тільки.

      А інше так просто: ходить «кіт у чоботях» по бур'янах революції і, може, й сам не знає, що він секретар ком'ячейки, а потім узнає й пише:

      «Предлагаю нємєдлєнно зарегістріроваться…»

      Одне слово, я, мабуть, і не здивувався, тим паче що минуло так багато часу, а «кіт у чоботях» і тоді вже був – «паходной Ленін…»

      І, треба щиро сказати, друге видання Леніна – «Паходной Ленін» – таке ж іноді було суворе й жахне.

      От малюнок:

      Я завинив.

      Товариш Жучок очі драконом:

      – Товаришу! І вам не соромно?

      – Дозвольте… я ж… їй-право… я ж…

      Товариш Жучок очі драконом:

      – Ваш партквиток!.. Давайте!

      Віддаю.

      Пише:

      «Товаріщ такой-то в таком-то мєсяцє пропустіл столько-то собраній. Получіл виговор от секретаря ком'ячейкі с предупрєждєнієм винєсті єго недісціплінірованность на обсуждєніє общественного мнєнія партії посредством партійного СКАЧАТЬ