Шовковий шнурок. Володимир Малик

Чтение книги онлайн.

      О аллах екбер! І таку ніжну, мов весняний ранок, і горду, мов царівна, красуню віддати султанові? Щоб вона стала його ка-дуною? Нізащо!

      Ні, він не зламає свого щастя власними руками! Він зуміє об-хитрити султана і не віддасть йому цю дівчину до того часу, поки сам не стане султаном країн Золотого Яблука. А тоді… А тоді зробить її своєю баш-кадуною, тобто першою дружиною, або краще – імператрицею… Він візьме з нею законний шлюб у віденському соборі святого Стефана, який після завоювання Відня буде називатися мечеттю Ая Стефано, і вона народить йому шаха-заде, принца, наслідника престолу. Так він покладе початок новій династії, яка правитиме всіма країнами Золотого Яблука – Європою. Династії Кепрюлю! Не великих візирів Кепрюлю, а імператорів!

      Але поки це буде, поки на голові ще не сяє імператорська корона, треба бути хитрим і передбачливим, щоб про ці думки не дізналася жодна собака. А з султаном вести тонку гру до останнього дня, і головним козирем у ній буде ця прекрасна полонян-каї Як добре, що йому спала на думку така туманна обіцянка султанові: подарувати дівчину після перемоги над гяурами! Отже, у нього буде вдосталь часу, щоб маневрувати і зберегти Златку для себе… Хоча й треба кожної днини ждати від султана нового нагадування – тоді доведеться пожертвувати своїм почуттям і відпровадити полонянку в султанський гарем… Та до того далеко!

      Він ще раз пильно глянув на дівчину. «Справді, лікар П'єтро правильно визначив її хворобу: у неї болить душа, – подумав із сумом, запримітивши глибоку зажуру в її прекрасних очах. – Але ж здавна відомо, що душу лікують не травами, не мазями і навіть не цілющими водами, а часом і добрим словом».

      Златка стояла мовчки, в напруженому чеканні і не зводила з нього тривожного погляду. Вона була прекрасна, як ніжна польова квітка…

      Кара-Мустафа стримав зітхання. Хай йому біс, коли б не султан, ця польова царівна – хотіла б вона того чи ні – розділила б з ним його ложе!

      Златка розцінила по-своєму думки й іючуття великого візира, що мимоволі відбилися на його обличчі, і в її очах знову промайнув страх.

      – Не бійся мене, пташко. Я не заподію тобі зла, – лагідно сказав Кара-Мустафа, ступаючи крок наперед.

      – Я не боюся. Аллах захистить мене, – зіщулилася Златка.

      – Не аллах, а я, дівчино… Я захищу тебе від усього злого на свііі! Бо в моїй владі – робити дибро і зло. Ти це розумієш?

      – Розумію. Тоді зроби добро – відпусти мене… Кара-Мустафа усміхнувся.

      – Дурненька, ніде тобі краще не буде, як тут. Скільки красунь з усього світу вважали б за честь і щастя стати моїми одалісками!

      – Я ніколи не погоджуся стати наложницею навіть самого падишаха! – гордо випросталася Златка, і в її словах прозвучала така твердість, що Кара-Мустафа здивувався.

      – Ніби у тебе є вибір!

      – Так, у мене є інша можливість…

      – Яка?

СКАЧАТЬ