Спаситель. Ю Несбьо
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Спаситель - Ю Несбьо страница 20

Название: Спаситель

Автор: Ю Несбьо

Издательство:

Жанр: Современные детективы

Серия: Інспектор Харрі Холе

isbn: 978-966-03-7036-4

isbn:

СКАЧАТЬ Себто Біргер мовчав, він з нас двох найбільш люблячий з батьків. – Вона скривила тремтячі губи, силкуючись посміхнутися. – Він завжди й у всьому був на боці Пера. Аж до того дня цієї осені, коли Пер почав мені погрожувати.

      – Погрожувати?

      – Так. Мало не вбив мене. – Пернілла Голмен, дивлячись на світлину, протирала скло, ніби воно забруднилося. – Зранку Пер подзвонив у двері, я не хотіла впускати його, адже була сама удома. Він плакав і благав, але я вже навчена його іграми, тож не відчинила дверей. Пішла на кухню, сіла. Гадки не маю, як Пер зміг увійти, але раптом він став переді мною з пістолетом у руці.

      – З тим, яким він…

      – Гадаю, так.

      – Далі.

      – Він наказав мені відчинити шафу, де лежали мої коштовності. Та дещиця, що ще лишилась, адже решту він уже давно повиносив. Потім пішов геть.

      – А ви?

      – Я? У мене нерви не витримали. Коли повернувся Біргер, він відвіз мене у лікарню. – Вона знову схлипнула. – Там навіть ліки мені відмовилися дати. Мовляв, уже досить.

      – Які ліки?

      – А ви як гадаєте? Заспокійливе. Досить! Якщо через сина щоночі не спиш, боячись, що він повернеться… – Вона не доказала, затулила рукою губи. На очах виступили сльози. Потому прошепотіла так тихо, що Харрі заледве почув. – Часом жити несила…

      Харрі кинув оком на нотатник – він не занотував ані слова, але подякував:

      – Спасибі.

      – One night, is that correct, Sir?[7] – спитала дівчина-адміністратор за стійкою у готелі «Скандія», що біля Центрального вокзалу в Осло, не відводячи очей з замовлення на моніторі комп’ютера.

      – Yes, – відповів чоловік.

      Вона зауважила, що на ньому бежеве пальто. З верблюжої шерсті. Чи штучної.

      Довгі, пофарбовані червоним лаком нігті, ніби налякані таргани, пробігли клавіатурою. Штучна верблюжа шерсть у зимовій Норвегії. Чом би й ні. Вона бачила на фото верблюдів у Афганістані, а її друг писав та розповідав, що морози там не слабші за норвезькі.

      – Will you pay by VISA or cash, Sir?[8]

      – Cash.

      Вона поклала на стійку реєстраційний бланк та ручку, попросила паспорт.

      – No need, – мовив він. – I will pay now.[9]

      Він розмовляв англійською майже як британець, хоча щось у тому, як він вимовляв приголосні, наштовхувало на думку про Східну Європу.

      – Все-таки прошу паспорт, пане. Міжнародні правила.

      Він погідливо кивнув, простягаючи їй тисячну купюру та паспорт. Republika Hrvatska. Мабуть, одна з новоутворених держав на Сході. Адміністраторка полічила решту, поклала у касу тисячну банкноту, нагадавши собі перевірити купюру проти світла, коли пожилець піде. Вона намагалася дотримувати певного стилю, хоча поки що працювала у готелі середнього рівня. Утім, цей чоловік не скидається на афериста, радше має вигляд… вигляд кого? Вона віддала йому пластикову картку-ключ, назвала поверх, показала, де ліфт, повідомила, коли можна поснідати й коли треба виїжджати з номера.

СКАЧАТЬ



<p>7</p>

 На добу, адже так, сер? (англ.)

<p>8</p>

 Платитимете карткою чи готівкою, сер? (англ.)

<p>9</p>

 Немає потреби. Я заплачу просто зараз (англ.).