Твори для дітей Вибране. Дмитро Павличко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Твори для дітей Вибране - Дмитро Павличко страница 3

СКАЧАТЬ сидить, як мур, —

      Анітелень, ані мур-мур.

      Бувало, зайчик стриб та стриб…

      «Здоров був, друже!» – крикне гриб,

      Та капелюха не скида.

      Отож і скоїлась біда:

      Чудовий жовтий капелюх

      Приріс боровику до вух!

      Скупатись хоче гриб, але

      Купатися у шапці зле.

      Йому здається, що оса

      Його під шапкою куса!

      Нема рятунку! Хоч скоріш

      Ту шапку з вухами відріж!

      ЗАГАДКИ

1

      Що то за такий співець

      Посеред обори —

      На голові гребінець,

      А на ногах шпори?

      (півень)

2

      У зеленій суконці —

      На весняному сонці,

      В золотистому платті —

      При осіннім багатті,

      У білесенькій льолі —

      На засніженім полі.

      Так одягаюсь —

      Як називаюсь?

      (берізка)

З

      Без рук, без ніг,

      Без крил і без мотору —

      На землю ліг,

      А потім знявся вгору.

      (дим)

4

      Не літає, хоч має крила,

      Хліба не їсть, хоч робить на хліб.

      Слабне без вітру, а з вітром – сила,

      Працює невтомно по декілька діб.

      (вітряк)

      2011

      МУРАШКА

      Вилізла мурашка на лопух,

      Подивилась весело навкруг:

         – Скільки тут повітря і тепла,

      Я ж, дурненька, в бур’яні жила.

      Вилізла мурашка на ромен,

      Мовби крила виросли з рамен:

         – Що за диво – пелюстки в росі,

         – Як могла я жить на лопусі!

      Вилізла мурашка на таріль

      Соняха, що сяяв серед піль:

         – Боже, скільки золота й зерна!

         – Що ромен? Билиночка сумна!

      Вилізла мурашка на сосну,

      Глянула в далечину ясну:

         – Піді мною цілий світ лежить —

         – Як могла я на бадиллі жить!

      Над сосною чорна хмара йшла,

      Срібний дощик по землі тягла.

      А мурашка крикнула: – Зажди! —

      І взялась за ниточку води,

      Вилізла на хмару і лягла

      Біля сонця, горда, хоч мала.

         – Як могла я жити на сосні,

      Коли сонце впорівень мені!

      Розійшлася хмара дощова —

      Вниз летить мурашка ледь жива.

      Де вона – дарма питаєш ти,

      Вже її нікому не знайти!

      1967

      ПЛЕСО

      Люблю я заглядати в плесо,

      Очима досягати дна.

      Там щука блискає, мов лезо,

      І погляд мій перетина.

      Одначе я дивлюся знову:

      А що там глибше, що на дні?

      Діряву місяця підкову

      Я бачу в синій глибині.

      Це дивина: вода прозора,

      По дну застелена блакить,

      І щука – мов ракета скора,

      Яка до Місяця летить!..

      1975

      ЗАЄЦЬ

      Заєць має двоє вух.

      Як одним він рухає,

      Другим СКАЧАТЬ