Надходить та година. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ не можна довіряти «Телеграф», – заперечив Джайлз, кладучи візитівку у свій гаманець.

      – Думаєте повернутися?

      – Це було б не так просто.

      – Через мене? – Карін узяла його за руку, коли автобус зупинився біля шлагбаума на відстані кількох сотень ярдів від свободи.

      Чоловік збирався відповісти, але двері відчинилися, впускаючи досередини струмінь холодного повітря.

      Троє офіцерів в уніформі знову зайшли в салон. Джайлз із полегшенням побачив, що ранкова зміна вже звільнилася. Коли вони почали повільно й прискіпливо перевіряти кожен паспорт та візу, Джайлз раптом щось згадав. Він витягнув гаманець, дістав маленьку фотографію Карін і швидко передав їй. Вона вилаялася під ніс, вийняла з торбинки паспорт і за допомогою пилочки для нігтів почала обережно здирати попередню світлину.

      – Як я могла забути? – прошепотіла Карін, використовуючи такий самий маленький тюбик клею, щоб приліпити власну фотографію на місце.

      – Це моя провина, а не твоя, – сказав Джайлз, визираючи у прохід й пильно стежачи за повільним просуванням варти. – Будемо просто вдячні, що не сидимо у передній частині автобуса.

      До того часу коли Карін завершила процедуру, правоохоронці були ще за кілька рядів від них. Джайлз обернувся і побачив, що її трусить, тож міцно стиснув коханій руку. На щастя, прикордонникам знадобилося набагато більше часу, щоб перевірити кожне ім’я, ніж тоді, коли автобус в’їжджав до країни, бо, незважаючи на хизування Хонекера, стіна доводила, що набагато більше людей бажають виїхати зі Східної Німеччини, ніж потрапити туди.

      Коли біля них з’явився молодий офіцер, Джайлз безтурботно передав йому свій паспорт. Той перегорнув кілька сторінок і, перевіривши візу англійця, повернув її і поставив галочку навпроти прізвища Джайлза. Не так кепсько, як він боявся.

      Коли ж розгорнув паспорт Карін, Джайлз помітив, що її фотографія трохи перекосилася. Молодий лейтенант неквапливо вивчав деталі, дату народження, найближчих родичів – принаймні цього разу вони були правдивими. Джайлз молився, щоб той не спитав її, де вона живе в Англії. Однак коли почав її допитуватися, з його інтонації швидко стало зрозуміло, що відповіді його не переконали. Джайлз уже й не знав, що робити. Будь-яка спроба втрутитися лише приверне до них іще більше уваги. Прикордонник віддав команду, і Карін повільно підвелася зі свого місця. Джайлз уже збирався протестувати, аж тут Брукс вистрибнув з-за них і почав фотографувати молодого офіцера. Двоє інших правоохоронців негайно рушили вперед, щоб приєднатися до свого колеги. Один схопив камеру і вирвав плівку, а інші двоє безцеремонно потягли Брукса з автобуса.

      – Він зробив це навмисно, – сказала Карін, яка все ще тремтіла. – Але чому?

      – Бо здогадався, хто ти така.

      – Що з ним тепер буде? – запитала Карін, і її голос звучав стурбовано.

      – Проведе ніч у буцегарні, а потім його депортують назад до Англії. Йому вже ніколи не дозволять повернутися до Східної Німеччини. Не надто велике покарання, і воно вартує СКАЧАТЬ