Надходить та година. Джеффри Арчер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Не кажучи вже про стіни, – докинув Джайлз.

      – Будьте обережні, сер Джайлз. Не забувайте, що кожна друга людина в цьому приміщенні – шпигун.

      Він знав, що Карін мала рацію. Маски повинні залишатися на місці, поки вони не перетнуть кордон і не досягнуть західної свободи.

      – «Комуністичний світогляд сприймають мільйони товаришів по всьому світу – на Кубі, в Арґентині, Франції та навіть у Великій Британії, де торік подвоїлося число членів Комуністичної партії».

      Джайлз приєднався до вимушених оплесків, хоча й знав, що насправді їх удвічі зменшилося.

      Коли він уже не міг цього терпіти, врешті-решт обернувся і знуджено глянув на Карін, то був нагороджений суворим поглядом, який стримав його іще на п’ятнадцять хвилин.

      – «Наша військова міць, яку підтримує Росія-матір, не має собі рівних, що дозволяє нам протистояти будь-яким викликам».

      Джайлз думав, що він лусне, але не від оплесків. Скільки ще могло тривати це сміття, і як багато людей, присутніх тут, могли цьому вірити? Минуло півтори години, перш ніж Хонекер нарешті опустився у крісло, виголосивши промову, яка, як здавалося Джайлзу, могла б за часом конкурувати з «Перснем нібелунґів» Ваґнера, однак не за якістю лібрето.

      До чого Джайлз був не готовий, то це до п’ятнадцятихвилинних овацій, що вибухнули після виступу Хонекера, які влаштували кілька зумисне посаджених апаратчиків і прихильників, котрі, ймовірно, насолоджувалися пляцком із заварним кремом. Нарешті генеральний секретар покинув сцену, але його затримали, щоб він міг потиснути руки захопленим делегатам. Оплески тривали навіть після того, як він покинув залу.

      – Яка чудова промова, – схвалив колишній італійський міністр, чиє ім’я Джайлз досі не міг згадати.

      – Можна й так сказати, – зауважив Джайлз, посміхаючись Карін, котра насупилася у відповідь.

      Джайлз усвідомив, що італієць уважно до нього придивляється.

      – Чудовий взірець ораторського мистецтва, – додав він, – але мені доведеться уважно її перечитати, щоб переконатися, що не пропустив жодного ключового моменту.

      Копію промови Хонекера відразу вклали до рук Джайлза, що лише нагадало йому, наскільки пильним слід бути. Його слова, здавалося, задовольнили італійця, який відволікся, коли повз нього проходив інший делегат, обійняв його і запитав:

      – Як справи, Джане-Лусіо?

      – І що буде тепер? – прошепотів Джайлз.

      – Чекатимемо, поки нас відведуть назад до автобуса. Але важливо, щоб ви продовжували виглядати так, ніби вас це вразило, тому, будь ласка, продовжуйте робити компліменти своїм господарям.

      Джайлз відвернувся від Карін і взявся тиснути руки кільком європейським політикам, із якими Ґріфф Гаскінс відмовився б поділитися навіть пінтою пива.

      Чоловік не міг повірити своїм вухам. Хтось справді свиснув, аби привернути увагу іноземних делегатів. Потім їх зібрали і, як непокірних учнів, повели назад до автобуса.

      Коли СКАЧАТЬ