Без ніг на Еверест. Марк Инглис
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Без ніг на Еверест - Марк Инглис страница 7

Название: Без ніг на Еверест

Автор: Марк Инглис

Издательство: OMIKO

Жанр: Биографии и Мемуары

Серия:

isbn:

isbn:

СКАЧАТЬ Намґель Шерпа (шерпа на великих висотах)

      Лачху Багадур Баснет (кухар у ПБТ)

      Кул Багадур Маґар (кухар у ПБТ)

      Тибет Карсанґ (кухар у ПБТ і мій шерпа)

      Тибет Замбу (помічник кухаря у ПБТ)

      Тибет Чалдім (помічник кухаря у БТ / охоронець)

      Шерпи у розпорядженні Моніки

      Фурба (Пхурба) Таші Шерпа (шерпа на великих висотах)

      Чхірінґ Шерпа (шерпа на великих висотах)

Структура експедиції

      Колись експедиції майже незмінно будувалися на основі ідеї про команду альпіністів з одним фокусом: найсильніший альпініст або пара альпіністів мають стояти попереду, майже так само, як команда велосипедистів, які змагаються на «Тур де Франс», працюючи разом на результат найбільш здібного.

      Останнім часом порядки змінилися, і тепер багато людей долучається до таких комерційних експедицій, як подорожі на Чо-Ойю та Еверест від компанії Рассела Брайса «Гімалайський досвід». У цих експедиціях люди з різного середовища збираються разом під професійним керівництвом лідера групи (такого, як Расс) і кількох гідів, які ставлять за мету довести всіх до вершини. Це саме те, що я б назвав справжньою командною роботою. Хоча я й страшний впертюх, та роблю все, щоб до мене ставилися просто як до ще одного учасника експедиції – просто ще одного альпініста, ще одного члена команди, що намагається дійти до вершини.

      Роботою гіда є не просто тягнути когось нагору, а давати настанови й поводитися, як хороший слухач, як джерело інформації та порад. Щоб поїхати в подорож, альпіністи (або «клієнти») повинні подати заявку та пред’явити своє «альпіністське» резюме. Так можна переконатися, що не буде жодних «сюрпризів». Через це, а також ще й тому, що сходження часто відбувається з використанням прокладених мотузок, відношення гідів до альпіністів переважно 1:4 (або більше, ніж 4); на відміну від альпіністського стилю сходження, в якому це відношення часто становить 1:1.

      Справжню роботу виконують шерпи та портери[10], які носять намети, спальні мішки та кисневі балони в табори, розташовані високо в горах. Насправді впродовж усієї історії гімалайських сходжень їхня роль не змінилася, за винятком того, що зараз персоналу шерпів досить багато платять: ця сума майже в 30 разів перевищує середню заробітну плату в Непалі чи Тибеті. Крім того, шерпи, що працюють на великих висотах, зараз добре підготовлені, оскільки в Непалі, а віднедавна й у Тибеті, з’явилися альпіністські школи й було впроваджено сертифікацію спеціалістів, що, по суті, означає, що їхня робота стала набагато безпечнішою.

      Тож у нашій експедиції Великим Босом є Расс. Усі ми – альпіністи, гіди та портери – робимо все так, як каже він, ну або по-іншому!

      Шерпа чи шерпи?

      «Шерпа» – це назва етнічної групи у Тибеті та Непалі; осіб жіночого роду називають шерпані. Народ шерпа добре відомий своїми здібностями до скелелазіння та трекінгу, тому сьогодні слово «шерпи» часто використовується, коли йдеться про гідів або альпіністів, особливо в Гімалаях.

      Розділ 2

      ДосвІд навчання

      3 вересня

СКАЧАТЬ



<p>10</p>

Портер – носильник, який працює в важкодоступній місцевості, де відсутні сучасні транспортні засоби (прим. перекладача).