Шльондра. Марта Брижак

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ запальничку, а вона вилетіла з моїх тремтячих рук і впала поміж ґраток каналізаційного люку.

      «Плюск!» – останнє, що я почула. За кілька днів мені повідомили, що Нік зірвався з даху.

      Галька

      Кажуть, кожній людині від народження даруються крила. Хтось їх уміло розправляє, а в когось вони непристосовані до лету. Але це все ілюзії для мрійників, красиві перебільшення, в які хочеться вірити.

      І була собі в цьому брудному світі одна світла дівчинка, яка не могла знайти для себе розради. Проте, у неї, як і в багатьох наївних людей була своя мрія. Хоча б раз полетіти. Навіть, якщо за політ доведеться платити життям.

      1

      У його квартирі завжди було затишно й спокійно, а атмосфера додавала впевненості в собі. Я часто навідувалася до нього в гості, так само, як і він до мене. Як виявилося, він був моїм троюрідним братом. Здружилися ми задовго до того, як дізналися, що доводимося ріднею одне одному. Отже, він завжди був найкращим другом та порадником, якого лише можна було знайти. Ми мовчки сиділи, п´ючи каву, доки Слоник знову не почав за своє. Аж гидко стало, цього разу взагалі нічого не хотілося чути, а він знову, знову за старе.

      – Ти розумієш, вони й далі думають, що то я винен у її смерті, розумієш це, чи ні? Дістало. Як же це все мене дістало. І ніхто мені не вірить. Ну, мала, дурна, хто ж їй винен. Ніби й здорова була, і на личку нічогенька, і зі здоров’ям все гаразд було. Але пішла. І я винен, я винен! Ні, ну ти це розумієш?

      Я мовчки вислуховувала Слоника. Він постійно згадував Гальку в наших розмовах, коли йому було зле. Я навіть була знайома з нею, щоправда не настільки, аби дружити. Вона була доброю, прихильною, позитивною, але поза тим у мене було відчуття, що вона хоче усамітнитися, щось приховує, і навіть не має кому виговоритися. А насправді, у тій історії ніхто не винен, крім неї самої. Та й звинувачувати вже немає кого. Навіть і не пригадати, скільки разів була розказана ця історія. Мовляв, була собі дівчинка, у тринадцять років разом із старшою сестрою захопилися сатанізмом. Крім всього іншого була дивною тим, що постійно дивилася в небо, говорила щось про політ і про те, як добре мати крила, і бути птахом, вільним, незалежним, не те, що люди, нікчемні люди. Вступила вона до якоїсь незрозумілої секти, чи як воно там зветься. І один зі старійшин начебто вподобав собі Гальку. Спав він із нею в ім´я Диявола, втираючи малій, що то потрібно для ритуалу, що це така пожертва, а коли вона завагітніла, старійшини їй сказали, що вона може випустити на світ якогось непотрібного демона й тепер повинна зробити все для того, аби цього не сталося. Слоник, як давній друг, порадив подумати про аборт. Але Галька цього зробити не змогла, бо не було грошей. А батькам говорити про власну вагітність вона б не наважилася ні за яку ціну, та й стосунки в них були натягнутими останнім часом.

      Ну, і якось вона посварилася зі Слоником, сказала, що зробить усім легше. Потім батьки знайшли записку, де було прохання в нічому її не звинувачувати. Зателефонувала Слоникові й сказала лише одне: «Шкода, що ти не бачиш, як я лечу». Згодом Гальку знайшли в калюжі крові, ті, хто її бачив, казали, що вона ще й навіть рухалася і, піднявши голову, когось шукала, шепочучи фрази, яких вже нікому крім неї не довелося розчути. Вона СКАЧАТЬ